Галузь економіки з водного господарства відіграє важливу роль в розвитку будь-якої країни та життєдіяльності її населення. В Україні прийнято ряд нормативно-правових актів, які врегульовують сферу відносин з охорони, використання та відтворення водних ресурсів відповідно до мети, визначеної в ст. 2 Водного кодексу України. В сфері водного господарства створюються спеціальні організації, зокрема в складі Державного агентства водних ресурсів України, на яких покладається виконання ряду важливих відповідних завдань, проте в законодавстві відсутнє визначення понять як «водогосподарська діяльність», так і «водогосподарські послуги». Разом з цим, на практиці, відмічається погіршення стану водних ресурсів країни, низький рівень забезпечення потреб людини в якісній воді, зношеність водогосподарських систем, збитковість водогосподарських організацій тощо. Тому, актуальним є дослідження та визначення понять водогосподарської діяльності та водогосподарських послуг в законодавстві України.
Вивчення даної теми роботи в правовій літературі також є одним з нових завдань правового теоретика, оскільки поняття водогосподарської діяльності та відповідних послуг розглядається переважно в літературі з економіки природокористування та екології, що підтверджує практичну необхідність існування такої галузі діяльності та вкладення наукових основ в її зміст. Зокрема, виходячи з узагальнення змісту водного господарства, поданого в науковій літературі, водогосподарську діяльність здійснюють спеціальні організації з забезпечення населення водою на основі використання водних та водогосподарських об’єктів, а також з боротьби зі шкідливими діями вод.
Аналіз законодавства показує, що водогосподарська діяльність має основні ознаки господарської діяльності, визначеної в ст. 3 Господарського кодексу України: діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконування робіт чи надавання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Так, в ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено поняття «виробництво питної води» – забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду. Ширше визначення дається в наукових джерелах, де водогосподарське виробництво включає діяльність з охорони вод, забезпечення виробництва водою, запобігання шкідливій дії води, а також басейни річок та водогосподарські об’єкти: водосховища, споруди, прилади тощо [1, с. 171].
Правове регулювання водогосподарських послуг здійснюється за допомогою законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про надання житлово-комунальних послуг», Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та іншими актами законодавства. Зокрема, затверджено Перелік надання платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб від 29.07.1999 р. № 1379 та Порядок надання платних послуг бюджетними установами й організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб вiд 21.05.2001 р. № 92/243/104 (зі змінами). Виходячи з аналізу, водогосподарська діяльність врегульовується законодавством, головним чином, в якості водогосподарських послуг. Проте, Водним кодексом України не визначається поняття «водогосподарські послуги» та не встановлюється їх основний перелік. Для порівняння, в ст.ст. 133 – 134 Водного кодексу Республіки Казахстан закріплено платні та безоплатні водогосподарські послуги. Вважаємо, у Водному кодексі України слід також визначити та передбачити перелік водогосподарських послуг та показати спільне і відмінне з галуззю водогосподарської діяльності.
Так, на нашу думку, водогосподарські послуги є видом чи формою водогосподарської діяльності, яка може також включати комплекс спеціальних робіт, здійснення виробництва тощо. Враховуючи узагальнення досвіду регулювання галузі водогосподарської діяльності в зарубіжних країнах [2, с. 64], водогосподарська діяльність є ширшим поняттям та включає також договірні відносини з державного замовлення, водопостачання, підряду, науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт тощо, а також недоговірні відносини в силу імперативного державного управління.
Загалом, різні види водогосподарської діяльності вказують на предмет водних відносин, сферу відповідальності і завдання водогосподарських організацій. Оскільки спеціальним об’єктом таких відносин виступає право використання водних ресурсів, в Водному кодексі України варто визначити і розмежувати поняття водогосподарської діяльності та водогосподарських послуг. Зокрема, водогосподарською діяльністю можна вважати діяльність з виробництва води, водопостачання, водозабезпечення та водовідведення на основі комплексного використання водних та водогосподарських об’єктів, а також з проектування, будівництва, експлуатації і ремонту водогосподарських об’єктів, боротьби зі шкідливими діями вод тощо, що здійснюється шляхом виконання спеціальних робіт, надання водогосподарських послуг або іншим чином в порядку, визначеному законодавством.
Література:
1. Хвесик М.А. Продуктивність водоресурсних джерел України: теорія і практика: Монографія /М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, О.В. Яроцька; Рада по вивч. продукт.сил України. - К., 2007. – 411 с.
2. Инструментальный ящик. Интегрированное управление водными ресурсами. Русская версия 2 [електронний ресурс] / Global Water Patnership. – Режим доступу - http://www.gwptoolbox.org/
е-mail: Evheniuss@i.ua
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
