:: LEX :: ПРОКУРАТУРА ЯК ОДИН ІЗ УПОВНОВАЖЕНИХ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 68)

Срок представления материалов

14 января 2025

До начала конференции осталось дней 19


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОКУРАТУРА ЯК ОДИН ІЗ УПОВНОВАЖЕНИХ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ
 
12.10.2011 11:38
Автор: Крамар Уляна Петрівна, студентка Тернопільського інституту Міжрегіональна Академія управління персоналом
[Финансовое право. Банковское право]

Актуальність теми.  Корупція – світове явище. Жодна з країн світу не мала і не має повного імунітету від корупції та хабарництва – змінюються лише їх обсяги і прояви, а також можливості, що визначаються ставленням до цього явища держави і суспільства.

З 1 липня цього року почало діяти нове антикорупційне законодавство - Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції” (далі Закон), яким визначені основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, значно розширене коло суб’єктів відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та визначені конкретні протиправні діяння, за які наставатиме адміністративна,  кримінальна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.

З набранням чинності нового Закону, з одного боку порядок притягнення осіб до відповідальності за корупційні правопорушення спрощується, а з іншого ця обставина матиме більш важливі юридичні наслідки. 

Зокрема, відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вноситимуться до Єдиного державного реєстру. Ці дані будуть доступними для широкого загалу. [ 1, c. 10-12] 

Крім того, відповідно до закону особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, підлягатимуть звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Категоричними є вимоги нового законодавства щодо обов’язкової участі прокурорів у розгляді судами протоколів про корупційні адміністративні правопорушення незалежно від органу, який їх склав. [2,c. 8-10 ]

Наукова розробка теми.  Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 5 Закону спеціально уповноваженими суб’єктами у цій сфері є органи прокуратури. 

Визначення зазначеного суб’єкта та його засад є надзвичайно важливим з точки зору забезпечення дієвості та ефективності антикорупційної діяльності, дотримання прав людини, досягнення мети зазначеної діяльності та виконання основних завдань.

Значний доробок у висвітленні функцій прокурора щодо протидії корупції належить таким вченим – юристам: М.Михальченку, О.Михальченко, Є. Невмережицький, М.Хавронюк., Багрій – Шахматов Л. В.,, Бойко І. В., Винокуров С., Війтів Ю., Гвоздецький Д., Горохольський В. Л., Гуров А., Густав Г. А., Дуров О., Домава А. І.,  Дульський О., Долгова А. И., Єльнаді Б., Єфремов С., Євдокімов В.

Метою роботи є вивчення комплексу заходів, розроблених прокуратурою, спрямованих на  виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.

Предметом є заходи  протидії корупційним проявам. Система заходів протидії корупції спрямована на зменшення її обсягів, зміну характеру корупційних проявів, обмеження впливу корупції на соціальні процеси, збільшення ризику для корупціонерів, усунення соціальних передумов корупції, причин та умов корупційних діянь, виявлення, припинення та розслідування проявів корупції, притягнення осіб, винних у вчинені корупційних правопорушень, до юридичної відповідальності, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь, має здійснюватися відповідними суб’єктами і базуватися на певних засадах. Органи прокуратуру з усією відповідальністю взялися до виконання покладених на них державою обов’язків щодо подолання корупційних явищ в суспільстві. [3, c.5-8] 

Так, керівниками прокуратури  вжито ряд першочергових організаційних і практичних заходів щодо впровадження в практичну площину положень нового антикорупційного законодавства:

Зокрема,  ще до вступу в дію Закону,  21 червня 2011 року  Генеральним прокурором України підписано наказ  №10гн «Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері  запобігання і протидії корупції». 

З працівниками прокуратури проведені  навчально-методичні семінари з нового антикорупційного законодавства. 

Крім того, органами прокуратури проведені на місцях координаційні наради керівників правоохоронних органів, на якій розглянуто питання щодо стану протидії кримінально караній корупції та про першочергові заходи з реалізації нового антикорупційного законодавства. Рішенням нарад узгоджені та затверджені організаційні і практичні заходи щодо підвищення координації та ефективності протидії корупції  та запровадження у практичну діяльність вимог нового антикорупційного законодавства.

При цьому слід зазначити, що сьогодні в Україні не існує державного органу, для якого протидія з корупцією була б єдиною основною функцією діяльності.

На органи прокуратури, у відповідності з новим законодавством, покладено не тільки наглядову функцію, а й функцію спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, який зобов’язаний безпосередньо виявляти, припиняти та розслідувати корупційні правопорушення.  Нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією здійснюється Генеральним прокурором України й уповноваженими ним прокурорами (ст. 17 Закону України "Про боротьбу з корупцією", ст. 1 Закону України "Про прокуратуру"). В органах прокуратури цю функцію здійснюють управління та відділи по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією.[4,c.59-66]

При проведенні перевірок та в ході правозахисної діяльності органами прокуратури обласної та районної ланки виявляються та припиняються корупційні правопорушення, опротестовуються незаконні рішення, вносяться приписи та подання щодо усунення виявлених порушень закону, порушуються дисциплінарні та адміністративні провадження.

У випадку порушення кримінальної справи з ознаками корупції слідчими працівниками проводиться досудове слідство.[5,c.63-68]

Приклад: Законом передбачено, що посадові і службові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення таких протиправних дій працівниками відповідних органів держвлади, місцевого самоврядування чи юридичних  осіб, зобов’язані в межах своїх повноважень ужити заходів щодо їх припинення та негайно письмово повідомити про це прокуратуру  як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Отже, прийняття вище зазначеного закону суттєво підвищило ефективність боротьби правоохоронних органів з корупцією. Водночас з цією ж метою наукового дослідження потребують й інші проблемні аспекти протидії корупції не вирішені на законодавчому рівні, для зниження рівня якої необхідно: 

-  встановити відповідальність посадових осіб за прийняття незаконних колегіальних рішень;

- спростити процедуру проведення окремих слідчих дій стосовно суддів, які притягуються до кримінальної відповідальності;

- посилити відповідальність за корупційне правопорушення та поновити раніше діючу додаткову санкцію в Законі України „Про боротьбу з корупцією” щодо звільнення на певний строк з посад службовців, які вчинили корупційні діяння;

- чітко визначити суму незаконної матеріальної винагороди чи інших благ, за незаконне отримання яких настає адміністративна або кримінальна  відповідальність;

- створити на базі Департаменту інформаційних технологій МВС України інформаційної бази всіх виявлених корупційних правопорушень з відповідним поділом на структурні елементи та осіб, яких було притягнуто до відповідальності за такі правопорушення;

-  розробити критерії ефективності здійснення протидії корупції та проведення профілактичних заходів. 




Джерела:

1. Конституція України; Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 05.10.95 р.; Закон України "Про організаційно - правові основи боротьби з організованою злочинністю" від 30.06.93 р. //Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rada.gov.ua /zakon/;

2. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року Відомості Верховної Ради України, 1991 р. - №11. – С. 11. Головкін О. Боротьба з корупцією – пріоритет на шляху зміцнення законності // Вісник прокуратури. – 2007. - №3. – С. 80 - 84.

3. Накази Генерального прокурора України: від 07.05.04 р. № 10 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері боротьби з корупцією"; від 19.09.05 р. № 3-гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів" //Офіційний сайт Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс].

4. Хавронюк М., Банчук О. „Імітація боротьби з корупцією передвиборча прикмета”// Інтернет - видання „ОРД” [Електронний ресурс].  – Режим доступу: //http://ord-ua.com/2009/04/22/imitaciya-borotbi-z-korupciyeyu-peredviborcha-prikmeta/.

5. Мірошник П. І., Омельченко Г. Е., Хавронюк П. І. Коментарі до закону України «Про боротьбу з корупцією». – К.: «Бліц-інформ», 1996. – С. 76-80. 

6. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: Монографія. – К.., 2001. – 304 с.; Мельник М. І. Корупція як соціальне явище// Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №1. – С. 63-68.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше