Функціональне призначення юридичних (спеціальних) гарантій суб'єктивних культурних прав і свобод полягає у тому, що вони мають спеціальними правовими засобами і способами забезпечувати безпосередню реалізацію, охорону, захист та поновлення цих прав і свобод у випадках їх порушень або протиправних обмежень. Особливість місця цих гарантій в системі гарантій суб’єктивних, у тому числі й культурних прав і свобод людини і громадянина, визначається тим, що їх дія просліджується у всіх напрямах функціонального призначення гарантій.
Розвиток сучасних наукових досліджень гарантій прав і свобод людини і громадянина йде завдяки плідній праці українських вчених С. Алексєєва, С. Гусарєва, Забігайла, Т. Заворотченко, А. Колодія, В. Копєйчикова, В. Котюка, С. Лисенкова, І. Магновського, М. Орзіха, А. Олійника, В. Погорілка, П. Рабіновича, О. Скакун, В. Тація, Ю. Тодики, О. Фрицького, В. Шаповала, Ю. Шемшученка та інших.
Щодо класифікації юридичних гарантій суб’єктивних культурних прав і свобод , то можна виділити такі їх великі групи як: 1) юридичні гарантії реалізації суб’єктивних культурних прав і свобод – юридичними засобами забезпечують сприятливі умови для повного і безперешкодного їх здійсненню тобто створюють попередні сприятливі юридичні умови для реалізації варіантів можливої поведінки, що утворюють зміст конкретного культурного права (свободи); 2) юридичні гарантії охорони суб’єктивних культурних прав і свобод – утворюють правові засоби, які покликані забезпечувати ефективну охорону цих прав і свобод особи від можливих їх порушень і протиправних обмежень з боку будь-яких суб’єктів, а також і правові засоби, що надають можливості для результативного захисту від протиправних обмежень і порушень прав і свобод особи, які вже сталися; 3) юридичні гарантії захисту суб’єктивних культурних прав і свобод – покликані забезпечувати припинення встановлених порушень або протиправних обмежень суб'єктивних культурних прав. Інакше кажучи дія цього виду юридичних гарантії суб'єктивних культурних прав і свобод полягає у використанні у встановленому законом порядку компетентними органами або самими носіями цих суб’єктивних прав передбачених нормами права засобів припинення встановленого обмеження або протиправного порушення певного суб’єктивного культурного права; 4) юридичні гарантії відновлення порушених або протиправно обмежених суб’єктивних культурних прав і свобод – полягають у встановлених нормами чинного права засобах, спрямованих на забезпечення швидкого і повного відновлення таких прав і свобод.
Література:
1. Магновський І. Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / І. Й. Магновський ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2003. – 20 с.
2. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : автореф. дис. канд.. юрид. наук : спец. 12.00.02 / Т. М. Заворотченко ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2002. – 19 с.
3. Лисенков С. Л. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / С. Л. Лисенков. – К. : Юрисконсульт : КНТ, 2006. – 355 с.
е-mail: vkoroli@ua.fm
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
