Розвиток діяльності клубів в Україні набуває великого значення в світлі забезпечення конституційних прав громадян на задоволення їх культурних потреб. За останні роки, в умовах обмеженого бюджетного фінансування, відбулося значне скорочення мережі клубних закладів державної та комунальної форм власності. При цьому рівень матеріально-технічної бази діючих клубних закладів залишається дуже низьким: більшість державних клубних закладів розміщуються в будинках, що перебувають в аварійному стані чи потребують капітального ремонту. Кризовий стан клубної справи позначився і на діяльності дитячих клубів, які відповідно до Закону України від 22 червня 2000 р. «Про позашкільну освіту» [164] входять до системи позашкільної освіти України.
Сучасний стан клубної справи в Україні, з урахуванням існуючих у цій сфері суперечностей, перетворень, а також окремих позитивних зрушень, пов’язаних із виникненням нових форм клубної діяльності, потребує більш пильної уваги і з боку держави, і з боку законодавця. Вважаємо, що потенційні можливості, закладені у механізмі правового регулювання, спроможні позитивно впливати на стан і організацію господарської діяльності клубів. В умовах, що склалися, особливо значення набуває чітке визначення на законодавчому рівні господарської компетенції клубів.
На теперішній час в Україні відсутнє законодавче регулювання господарської діяльності клубів на рівні нормативно-правових актів вищої юридичної сили. Основну частину законодавчої бази клубної діяльності складають підзаконні нормативні акти, серед яких центральне місце займає Тимчасове положення про клубні установи системи Міністерства культури УРСР, затверджене наказом Міністерства культури Української РСР від 29 квітня 1991 року №82 [1]. Зазначений нормативний акт був розрахований на перехідний період, про що свідчить сама його назва. Проте Положення є чинним і сьогодні, хоча більшість його норм не відповідають сучасним вимогам розвитку клубної справи в Україні.
Серед нормативно-правових актів, присвячених клубній справі відсутній базовий закон, який регулював би суспільні відносини у сфері клубної діяльності в цілому та господарської діяльності клубів зокрема. Як вважається, одним із першочергових завдань є розробка Закону України «Про клуби і клубну діяльність». Зазначений закон має відображати господарську діяльність клубу як некомерційної організації, головною метою якої є задоволення духовних потреб громадян. В світлі створення нових форм клубної роботи, на законодавчому рівні доцільно затвердити класифікацію клубів в залежності від цілей та напрямів їхньої діяльності. Причому надана в законодавчому порядку класифікація не повинна носити вичерпний характер. Вона має передбачати можливості для створення нових клубних утворень з урахуванням суспільних потреб і, водночас, бути достатньо докладною для того, щоб спонукати вже на законодавчому рівні до різноманіття клубної діяльності. Розгорнута класифікація клубних закладів дозволить нормативно відобразити специфіку найбільш важливих груп клубних об’єднань. При цьому, як особливу категорію в законі слід виділити клуби для пенсіонерів, осіб з фізичними вадами, дитячі клуби. Зазначені види клубних закладів потребують особливого, законодавчо закріпленого і гарантованого державою порядку фінансування їхньої діяльності, звільнення від оподаткування.
Вважаємо за доцільне зазначити в Законі України «Про клуби і клубну діяльність» можливість заснування клубів на будь-яких формах власності, передбачених законами України. При цьому засновниками клубів як юридичних осіб можуть виступати відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни. Крім того, окремими статтями в Законі доцільно передбачити порядок створення клубних закладів в Україні, а також їх ліквідації та реорганізації.
Правове забезпечення господарської діяльності клубів повинно проводитися з урахуванням міжнародних стандартів розвитку клубної справи. Зокрема, у Рекомендаціях Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (до яких приєдналась і Україна) «Про забезпечення діяльності закладів культури клубного типу держав-учасниць СНД» (Санкт-Петербург, 17 лютого 1996 р.) [2], у яких зазначається, що за допомогою законодавчих актів парламенти й уряди держав-учасниць СНД мають:
- прагнути забезпечувати рівні економічні можливості для всіх підприємств, закладів культури клубного типу незалежно від їхньої відомчої належності та форми власності; встановлювати за рахунок бюджетів часткову компенсацію витрат на комунальні послуги, а також пільгові тарифи на орендну плату, електричну та теплову енергію, газ та інші види палива, що використовуються підприємствами, організаціями та закладами культури;
- встановити пільгове оподаткування на доходи та кошти юридичних і фізичних осіб, що спрямовуються на підтримку і розвиток діяльності закладів культури клубного типу, самодіяльної художньої творчості;
- звільнити підприємства, заклади і організації культури, а також підприємства і організації, що мають на балансі заклади культури клубного типу, від сплати податків на майно та прибуток в частині коштів, що спрямовуються на здійснення діяльності у сфері культури;
- не допускати перепрофілювання, зміни основної діяльності закладів культури клубного типу; прагнути збереження соціальних гарантій працівникам цих закладів.
Таким чином, для удосконалення правового забезпечення господарської діяльності клубів є доцільною розробка Закону України «Про клуби і клубну діяльність», в якому закріпити розгорнуту класифікацію клубних закладів, порядок їх створення, реорганізації та ліквідації, встановити пільги для клубних закладів щодо орендної плати, оплати електричної, теплової енергії, газу, щодо оподаткування результатів діяльності клубних закладів.
Література:
1. Тимчасове положення про клубні установи системи Міністерства культури УРСР, затв. наказом Міністерства культури Української РСР від 29.04.1991 р. № 82 // Українська культура в законодавчих і підзаконних нормативно-правових актах (1991-1998): Інформ. видання Держ. акад.. керівних кадрів культури і мистецтв – Вип. ІІІ. / Уклад.: Липовський В.В., Мироненко А.Ф. – К., 1999. – 146 с. – С.53-58.
2. Рекомендації Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав «Про забезпечення діяльності закладів культури клубного типу держав-учасниць СНД» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www.kulturaportal.ru/tree/laws/final.jsp?pub_id=22244&rubric=_id=10041.
e-mail: topalovaludmila@rambler.ru
|