1. Причини та умови, які сприяють вчиненню незаконного поводження з вогнепальною зброєю, — це ті фактори об’єктивної дійсності, які спричинили в особи рішучість вчинити такий злочин.
Сукупність цих обставин є об’єктом процесуальної діяльності слідчого щодо запобігання незаконному поводженню з вогнепальною зброєю. Виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню таких злочинів, та вжиття заходів щодо їх усунення, становлять основу суті діяльності слідчих органів стосовно запобігання злочинам.
2. Дослідження причин і умов, що призвели до вчинення незаконного поводження з вогнепальною зброєю, є найважливішою передумовою для розроблення ефективних заходів із усунення цих причин та умов. Результати дослідження останніх можуть бути використані для проведення профілактичної роботи як у процесуальних межах, так і поза ними.
3. Реалізується профілактична функція слідчого шляхом використання як процесуальних, так і непроцесуальних заходів.
До процесуальних (тобто, передбачених кримінально-процесуальним законодавством) заходів профілактики незаконного поводження з вогнепальною зброєю, які випливають з детального аналізу кримінально-процесуального законодавства, належать: встановлення (шляхом проведення слідчих дій) причин і умов вчинення таких злочинів та усунення їх внесенням подання; забезпечення відшкодування матеріальної й моральної шкоди (якщо незаконне поводження з вогнепальною зброєю поєднувалося із злочином проти особи, чи насильницьким заволодінням власності); відсторонення обвинуваченого, який вчинив злочин, від посади, яку він обіймав, на період слідства та ін.
До непроцесуальних заходів слідчої профілактики незаконного поводження з вогнепальною зброєю відносяться: 1) виступи слідчого на зборах державних органів, громадських організацій за матеріалами кримінальних справ; 2) бесіди з посадовими особами та представниками громадськості; 3) читання лекцій та організація бесід щодо питань права; 4) висвітлення у засобах масової інформації найрезонансніших справ.
4. До особливостей непроцесуальних заходів реалізації профілактичної функції слідчого належать проведення їх поза провадженням у кримінальних справах, тобто виконання цієї функції як паралельно із розслідуванням того чи того злочину, так і після завершення провадження у справі.
5. Суб’єктом цього виду діяльності є слідчий, наділений відповідними кримінально-процесуальними повноваженнями. Об’єктом профілактичного впливу є той чи інший негативний аспект у системі загальних відносин, а також правова і моральна свідомість конкретних осіб. Мета такого впливу полягає у недопущенні злочину, створенні обставин, які перешкоджають їх вчиненню.
6. Вивчення особи обвинуваченого чи підозрюваного, виявлення причин і умов, що призвели до вчинення злочину, при розслідуванні кримінальної справи дає змогу розглядати профілактику й припинення як єдиний процес щодо запобігання незаконному поводженню з вогнепальною зброєю.
|