:: LEX :: НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ЯК ОДНА З ГОЛОВНИХ СКЛАДОВИХ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОЧИНСТВА
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 68)

Срок представления материалов

14 января 2025

До начала конференции осталось дней 19


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ЯК ОДНА З ГОЛОВНИХ СКЛАДОВИХ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОЧИНСТВА
 
05.12.2012 17:44
Автор: Марков Олександр Володимирович, студент Донецького національного університету
[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]
Виконання рішень Конституційного Суду України має імперативний характер – є обов'язковою вимогою Основного Закону України, яка виступає гарантією додержання норм Конституції та законів України. Обов'язковість виконання актів Конституційного Суду України є елементом дієвості ухвалених ним рішень. Таким чином, виконання рішень Конституційного Суду України – це конституційний обов'язок держави, зокрема її глави, органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, усіх громадян України. Однак, аналіз практики виконання рішень єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні демонструє необхідність вдосконалення на законодавчому рівні механізму виконання його рішень.
Мета доповіді – сформулювати шляхи вдосконалення механізму виконання рішень Конституційного Суду України.
Проблема виконання рішень Конституційного Суду України постала ще на початку його роботи. Зокрема, йдеться про Рішення Суду № 7-зп/1997 від 23 грудня 1997 року у справі за конституційним по¬данням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року, яким визнано неконституційними 29 положень цього Закону. У Рішенні Суду не було встановлено порядку та строків його виконання.
На виконання цього Рішення Верховна Рада України прийняла Постанову «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату» від 14 січня 1998 року, якою, зокрема, змінила назву Закону та його окремі положення, застосувавши слова та словосполучення, яких раніше в ньому не було. Крім того, Рішення Суду враховано не в повному обсязі, адже у тексті Закону відтворені положення, визнані неконституційними. Тобто зміни до Закону були внесені постановою, що суперечить нормам Конституції України про статус Закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та тим її положенням, які вимагають, щоб прийняття законів, зокрема шляхом внесення до них змін, здійснювалося в порядку, визначеному Конституцією України.
Це спонукало Президента України звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України зазначеної постанови, яку Рішенням Суду № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року визнано неконституційною.
Ще одним яскравим прикладом систематичного невиконання рішень Конституційного Суду України є те, що починаючи з 1998 року Суд своїми рішеннями визнав неконституційними ряд положень законів про Державний бюджет України, якими було зупинено дію законодавчих актів щодо пільг, компенсацій і гарантій окремих категорій громадян (Рішення Конституційного Суду України №8-рп/99 від 6 липня 1999, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2003 від 17 березня 2004 року, №20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року). Однак, ці рішення практично ігнорувались оскільки законом про бюджет на кожний наступний рік дія таких нормативних актів знову зупинялась.
Досить сумнівно Верховна Рада України виконала і Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2008  вiд 1 квітня 2008 року у справі про Регламент Верховної Ради України, яким визнана неконституційною Постанова Верховної Ради України «Про Регламент Верховної Ради України» від 16 березня 2006 року. Незважаючи, що в цьому рішенні прямо зазначено, що питання  щодо  організації і порядку діяльності Верховної Ради України, а також статусу народних депутатів України Верховна Рада України повинна вирішувати виключно законами України (пункт  21  частини  першої  статті  92), зокрема законом про регламент Верховної Ради України, парламент України прийняв Акт «Регламент Верховної Ради України».
Така практика виконання рішень Конституційного Суду України яскраво демонструє необхідність наукового осмислення шляхів вдосконалення механізму виконання рішень єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні.
Представляється необхідним на законодавчому рівні зробити низку кроків щодо вдосконалення механізму виконання рішень Конституційного Суду України. Зокрема:
1) доповнити Закон України «Про Конституційний Суд України» додатковим розділом «Виконання рішень Конституційного Суду України»;
2) внести до законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про Регламент Верховної Ради України» норми стосовно виконання рішень Конституційного Суду України з відповідними обов’язками цих суб’єктів;
3) законодавчо визначити обов’язки органів прокуратури щодо нагляду за виконанням рішень Конституційного Суду України, а також встановити порядок притягнення нею до відповідальності осіб за невиконання цих рішень;
4) запровадити на законодавчому рівні конституційно-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання рішень Конституційного Суду України. Питання відповідальності за невиконання рішень Конституційного Суду України може знайти своє вирішення шляхом внесення відповідних змін до чинного законодавства, зокрема Кримінального Кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЭВОЛЮЦИЯ СУДЕБНОЙ СИСТЕМЫ УКРАИНЫ И РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ: СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
11.12.2012 20:38
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ РЕФОРМ ПРОТОКОЛА № 14 К ЕВРОПЕЙСКОЙ КОНВЕНЦИИ О ЗАЩИТЕ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА И ОСНОВНЫХ СВОБОД
07.12.2012 00:34
ЕВТАНАЗІЯ – ЦЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ЖИТТЯ ЧИ ПРАВО ЛЮДИНИ НА ГІДНУ СМЕРТЬ?
02.12.2012 23:35




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше