:: LEX :: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НА ШЛЯХУ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА
UA  RU  EN
 
  Main page
  How to take part in a scientific conference?
  Calendar of conferences
  Editorial board. PA «Naukova Spilnota»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Archive

Actual researches of legal and historical science (Issue 68)

Date of conference

14 January 2025

Remaining time to start conference 19


  Scientific conferences
 

  Useful legal internet resources
 

 Useful references
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Counters


 References


 Our bottun
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НА ШЛЯХУ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА
 
16.05.2007 08:26
Author: Гуменний Роман Володимирович, аспірант кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies. Philosophy of law]
Геополітичне становище України, характер розвитку її продуктивних сил, існуючий науково-технічний та ресурсний потенціал дає їй всі можливості стати повноправним членом Європейських структур. У зв’язку з цим проголошений Україною курс на Євроінтеграцію і в першу чергу, до світової організації торгівлі (СОТ) на порядок денний ставить проблему формування маркетингової стратегії розвитку регіонів та її нормативно-правового забезпечення.
Проблема формування маркетингової стратегії розвитку регіонів в умовах посилення інтеграційних процесів неодноразово висвітлювалася в наукових публікаціях вчених-економістів В. Гудака, І. Лукінова, В. Поповкіна, А. Мельник та ін. [1, 2, 3]
Правові аспекти зближення України з Європейським Союзом порушувалися в наукових працях І. Дахно, М. Мандриковського, В. Жарова, І. Кожарської, В. Муравйова, В. Сербулова та ін.[4, 5, 6, 7].
При вагомій науковій та практичній значимості цих публікацій вони здебільшого зводяться до обґрунтування взаємовигідних відносин регіонів з центром. Проте, як справедливо відмітив професор І. Лукінов, регіональний розвиток потребує не тільки взаємовигідних відносин по вертикалі «регіони-центр», але й по горизонталі з виходом на широкі міжнародні економічні зв’язки [3, с. 242].
Маркетингова стратегія розвитку України взагалі, та її регіонів зокрема, повинна забезпечити не тільки формування повноцінної ринкової системи господарювання, але й використання можливості світового ринку для структурної перебудови, як національного, так і регіонального господарства та переведення зовнішньоекономічної сфери в активний чинник динамічного та високоефективного зростання.
Формування маркетингової стратегії регіонального розвитку, як свідчить зарубіжний досвід, повинно мати трьохрівневу структуру: макро-, тобто на рівні держави, мезо-, на рівні самих регіонів та мікро- на рівні суб’єктів господарювання. Вплив держави на регіональний розвиток повинен забезпечувати узгодження інтересів центру та регіонів через нормативно-правове регулювання стратегічних соціально економічних процесів.
Що стосується мезорівня то, відповідно до світової практики, його розвиток повинен здійснюватися у взаємодії з мікрорівнем на основі розробки та реалізації регіональних цільових програм, які б враховували географічний, природнокліматичний, демографічний, соціально-економічний та культурний чинники.
Як свідчить зарубіжний досвід основними напрямками вітчизняної інвестиційної політики регіонального розвитку, могли б бути: 1) державне інвестування пріоритетних напрямків розвитку регіону; 2) залучення коштів населення та підприємств до реалізації інвестиційних проектів; 3) розвиток ринку цінних паперів; 4) формування інвестиційних органів, страхових компаній та інших утворень з метою акумуляції коштів; 5) цільове залучення вітчизняного та зарубіжного капіталу для інвестування окремих проектів; 6) формування політики міжрегіональної співпраці.
Новим і перспективним напрямком маркетингової стратегії на рівні регіонів повинна стати співпраця навчальних та наукових закладів з аналогічними в тих країнах, які є безсумнівними лідерами, як в сфері теоретичних досліджень, так і в сфері практичного їх використання.
Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації, на наш погляд, можна здійснювати через: 1) запозичення досвіду через підготовку та перепідготовку (стажування) національних кадрів за кордоном а також залучення іноземних фахівців та науковців до розробки проектів, участі в конференціях, симпозіумах тощо; 2) співробітництво в галузі науки і техніки при технічному переоснащенні, модернізації та експлуатації промислових підприємств; 3) обмін технологіями, ліцензіями, патентами, конструкторськими та проектними матеріалами; 4) взаємодію в зборі, обробці та використанні науково-технічної та економічної інформації.
Таким чином, запозичення прогресивних зарубіжних технологій поряд з використанням вітчизняних досягнень науки і техніки – це ефективний засіб в короткий термін провести оновлення активної частини основних виробничих фондів, покращити їх техніко-економічні показники.
В основі розробки маркетингової стратегії регіонального розвитку, на наш погляд, повинен бути покладений той факт, що інтеграція України до ЄС повинна відбутися в контексті вступу до СОТ. Це означає, насамперед, рівноправну, взаємовигідну співпрацю, як в сфері виробництва, так і в сфері торгівлі. Правила міжнародної торгівлі, з якими світ вступив в ХХІ століття, сформульовані і пакеті угод Уругвайського раунду ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі). Щоб не залишитись ізольованою, Україні необхідно створити таку законодавчу базу, яка б регулювала зовнішньоекономічні відносини відповідно до принципів ГАТТ/СОТ. Крім цього відправною точкою маркетингової стратегії регіонального розвитку повинно стати широке використання як вітчизняних так і зарубіжних новітніх технологій (Ноу-хау) які є, як відомо, об’єктами інтелектуальної власності. Це дасть можливість провести реконструкцію застарілих та створити нові конкурентноздатні сфери та комплекси, забезпечить структурну перебудову промисловості, аграрного сектора та всієї інфраструктури з метою випуску конкурентноздатної на світовому ринку продукції (робіт, послуг).
Як свідчить зарубіжний досвід, промислове виробництво в більшості країн світу все інтенсивніше насичується науково-дослідними та технологічними розробками. В результаті експортна продукція містить в собі все більше запатентованих високих технологій та наукових розробок. Тому товаровиробники потребують адекватного захисту своїх прав на патенти, що забезпечило б їм можливість компенсації витрат на науково-дослідні роботи.
Крім цього продукція виготовлена за новітніми технологіями, часто стикається на міжнародному ринку з такими самими технологічними вдосконаленнями, використаними шляхом несанкціонованого права, що призводить до появи “піратської продукції”, яка негативно впливає на міжнародну торгівлю.
Значним кроком в розв’язанні тих та інших проблем на шляху до СОТ є наближення вітчизняного законодавства в сфері захисту прав інтелектуальної власності до світової практики і в першу чергу адаптації його до законодавства ЄС. Слід відмітити, що Україна з метою реалізації стратегічного курсу на входження у європейський політичний, економічний та правовий простір підписала Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) з Європейським співтовариством та їх державами членами, яка набула чинності з березня 1998 р. Значно пізніше Указом Президента України була затверджена стратегія економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015рр.
Однією з основних умов поступового інтеграційного процесу України до ЄС було визначено адаптацію вітчизняного законодавства до європейського через його гармонізацію. При цьому основний акцент зроблено на тому, що зближення законодавства України і ЄС є важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між ними.
Ефективність інтеграційного процесу значною мірою залежить від вирішення низки проблем пов’язаних із гармонізацією законодавства. Однією з таких проблем, на думку вчених, є проблема співвідношення права Європейського Союзу та права України [7]. Вони стверджують, що ця проблема є досить складною не тільки для тих країн які прагнуть інтегрувати до ЄС, а й для самих держав-членів, оскільки право ЄС вже є не просто частиною міжнародного права, а досить специфічною системою права, яка відрізняється певним чином від системи міжнародного права. Тому адаптація національного законодавства до законодавства ЄС повинна здійснюватись в контексті вирішення і цієї проблеми.
Пошук власного місця в європейській господарській структурі вимагає знання специфіки сучасного світового ринку, який також зазнає суттєвих змін. Не тільки розширюються його межі, а й зростають потреби, змінюється їхня структура, а також склад тих виробників, які задовольняють основну частку світового попиту на товари (роботи, послуги). Оновлення номенклатури товарів, представлених на світовий ринок відбувається сьогодні значно швидше, ніж раніше. Тому в нього можуть включатися нові учасники, котрі або створили новий товар, або ж мають переваги в затратах виробництва.
Реалізація маркетингової стратегії на регіональному рівні потребує розширення повноважень, прав, можливостей та відповідальності регіонів, які б відповідали світовій практиці децентралізації управління, що закріплене положенням Європейської хартії про місцеве самоврядування.

Література:
1. Будівництво нової Європи. Прикордонне співробітництво у Центральній Європі. За редакцією В.Гудака.– Ужгород. – 1997.– С. 248
2. Поповкін В. А. До концепції державної регіональної політики. – К.: Національний інститут стратегічних досліджень. – Вин. 37. – 1995. – С. 45-46.
3. І. Лукінов Наукові основи регіонального розвитку і принципи регіональної політики «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: Регіональний і соціально-економічні аспекти» Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції. – Ялта-Форос. 1998. с. 236-248.
4. Міжнародне економічне право / І.І. Дахно: навчальний посібник. - Київ: ЦНЛ, 2006.- 272 с.
5. Господарське законодавство / М. М. Мандриковський: Навчальний посібник. – Львів: Львівська політехніка – ЦНЛ, 2004. – 172 с.
6. Жаров В. Кожарська І. Правова охорона корисних моделей в Україні з огляду на міжнародну практику // Інтелектуальна власність № 12. 2003 с. 21-27.
7. Муравйов В., Сербулов В. Співвідношення права Європейського Союзу та внутрішнього права держав-членів // http: // search. biqmir. net / indekx.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКА РІВНОПРАВНОСТІ СТАТЕЙ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ
14.05.2007 16:40
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
12.05.2007 21:35




© 2006-2024 All Rights Reserved At use of data from the site, the reference to the www.lex-line.com.ua is obligatory!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше