Загальновідомо, що галузі права відрізняються один від одного перш за все по тому, які суспільні стосунки вони регулюють. Особливості цих суспільних стосунків визначають предмет регулювання, а від нього залежать інші ознаки галузі права: метод регулювання, система суб'єктів і ін. Не випадкова більшість галузей права отримало назву по особливості регульованої сукупності суспільних стосунків, наприклад трудове, земляне, родинне, кримінальне і так далі
З етимологічної точки зору значення словосполуки «дисциплінарна практика» може бути розглянуте з позиції первинної словотворчої структури і виявлення елементів його значення. Ясно, що поняття «Дисциплінарна практика» складається з двох слів: «дисциплінарна» від слова «дисципліна» і «практика».
Тлумачення в літературі слово «дисциплінарний» зводиться, по-перше, до того, що це завжди додавальне від слова «дисципліна» значення якого достатньою мірою розглядалося в першому параграфі справжнього дослідження, тобто частина мови, що позначає ознаку (якість, властивість) предмету. А по-друге, як самостійна одиниця мови, службовка для іменування предметів, осіб, процесів, властивостей. Наприклад; «виправний, пов'язаний із справами про порушення дисципліни». І, нарешті, по-третє, як дієприкметник - дієслівна форма, що поєднує властивості дієслова і прикметника; виражає якісну дію або стан як властивість особи або предмету. Наприклад, «дисциплінований», тобто привчений і звиклий до дотримання строгої дисципліни; «дисциплінувати», тобто привчити (привчати) до дисципліни» .
У словосполуці «дисциплінарна практика» слово «практика» (від грецького praktikos - діяльний, активний) має в літературі досить широке тлумачення: «діяльність людей, в ході якої вони, впливаючи на матеріальний світ і суспільство, перетворять їх» або «прийоми, навики, звичайні способи якої-небудь роботи», «накопичений досвід, сукупність прийомів і навиків в якій-небудь діяльності» . З філософської точки зору слово «практика» означає «матеріальна, цілепокладаюча діяльність людей; освоєння і перетворення об'єктивної дійсності, загальна основа розвитку людського суспільства і пізнання», «практика» як за своїм змістом, так і за способом здійснення носить суспільний характер. Структура практики включає потребу, мету, мотив, доцільну діяльність, предмет, засоби і результат.
Таким чином, синтезуючи тлумачення слів «дисциплінарна» і «практика», можна прийти до виводу про те, що в найзагальніших межах поняття «Дисциплінарна практика» може означати засновану на законах сукупність прийомів і методів дії уповноважених посадових осіб на поведінку членів відособленого колективу, направлених на формування і дотримання (підтримка) в нім строгої дисципліни.
Тут, як нам представляється, виникає необхідність уточнення значень формулювань цього поняття.
По-перше, що необхідно розуміти під відособленістю колективу? Словник С.І. Ожегова і Н.Ю. Шведової відособленість визначає як «виділитися із загального, зайняти особливе, ізольоване положення». Таке особливе, ізольоване положення дають нормативно-правові акти, регулюючі дисциплінарні правовідносини в конкретному колективі. Наприклад; у Кодексі законів про працю України закріплені дисциплінарні норми, регулюючі загальні дисциплінарні правовідносини у всіх трудових колективах. У Законі України «Про державну службу» закріплені дисциплінарні норми, регулюючі дисциплінарні правовідносини у сфері державної служби. У Положенні про проходження службу рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України законодавчо закріплені дисциплінарні норми, регулюючі дисциплінарні правовідносини в органах внутрішніх справ. Виходячи з цього, відокремитися, виділитися будь-якому колективу можливо лише за наявності спеціальних законодавчих актів, регулюючих дисциплінарні правовідносини. Причому умовно такі акти можна розділити на зовнішніх і внутрішніх.
По-друге, уповноваженими посадовими особами у визначенні відособленого колективу є суб'єкти дисциплінарної практики як володарі прав і обов'язків, якими вони наділені з метою реалізації повноважень, закріплених в нормативно-правових актах, регулюючих дисциплінарні правовідносини в конкретному колективі. Іншими словами, - це той, кому законодавчо належить дисциплінарна влада.
По-третє, членами відособленого колективу в даному опр діленні як об'єкт правової дії виступають фізичні особи або колективні утворення органів внутрішніх справ. При цьому фізичною особою визнається співробітник органів внутрішніх справ, оскільки законодавчо лише до нього можуть застосовуватися норми дисциплінарної дії, а його дисциплінованість є основним елементом, «цеглинкою» віддзеркалення рівня дисциплінованості конкретного колективу. Колективні утворення - це орган внутрішніх справ або його структурний підрозділ, оскільки дисциплінарні правовідносини передбачають застосування до них норм дисциплінарного заохочення. У теж час необхідно відмітити, що в чинному законодавстві, регулюючому дисциплінарні правовідносини, відсутні норми, що передбачають безпосереднє притягнення колективу до дисциплінарної відповідальності.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
