Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
Головна мета будь-якої країни – як за мінімальні ресурси побудувати ефективну модель системи охорони здоров’я та досягти найвищого рівня здоров’я населення. Здоров’я – це беззаперечна цінність[1].
Охорона здоров’я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами,закладами охорони здоров’я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.
Реформи системи охорони здоров’я - діяльність, пов’язана зі зміною політики та інститутів охорони здоров’я, через які вона проводиться. Ключовими елементами реформи є: зміст, процес, інститути. В Україні реформування галузі охорони здоров’я відбувається поетапно. Для реального запровадження реформ необхідними є політична воля керівництва держави або галузі, розуміння та підтримка суспільства, чітка визначеність майбутньої моделі системи охорони здоров’я, наявність професійної команди галузі, здатної реалізувати заплановані заходи. З позицій системного підходу реформи повинні бути комплексними, забезпечувати ефективне функціонування всіх складових системи та її гармонічну взаємодію з зовнішнім соціальним середовищем. В основі політики охорони здоров’я повинні бути покладені принципи, що відображають ті суттєві характеристики, які відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення.
В основу охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства покладені основні принципи до яких законодавець відносить:
- визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
- дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій;
- гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
- рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в сфері охорони здоров’я;
- відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обгрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;
- орієнтація на сучасні стандарти здоров’я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в сфері охорони здоров’я;
- попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я;
- багатоукладність економіки охорони здоров’я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;
- децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі [2].
Суть реформи охорони здоров’я можна сформулювати як значні цілеспрямовані зусилля з покращення системи охорони здоров’я. Система охорони здоров’я - сукупність організацій, інститутів і ресурсів, призначених для надання будь-якого виду медичних послуг на індивідуальному чи колективному рівні (у тому числі на основі міжсекторальної взаємодії), головна мета яких полягає у зміцненні, відновленні та підтриманні здоров’я. Реформи розрізняються залежно від того, скільки аспектів системи змінюються та наскільки радикально нова практика відрізняється від попередньої. Успішна реформа впроваджує взаємозалежні заходи, що підтримують один одного.
Мета реформування - поліпшення стану здоров’я населення (зниження захворюваності, смертності, збільшення тривалості життя й активного довголіття), а також оптимізувати витрати на медичну допомогу; покращити якість медичної допомоги (40–70 % коштів витрачається на усунення дефектів, наслідків помилок, відшкодування судових позовів). Принципи реформування:
- справедливість;
- солідарність;
- орієнтованість на покращення громадського здоров’я;
- орієнтованість на задоволення справедливих потреб населення;
- орієнтованість на покращення якості медичної допомоги;
- результативність;
- ефективність;
- участь громадськості у формуванні політики [3].
У світогляді людини принципи відображають найголовніші цінності і водночас обмежують можливий спектр дій. Збереження і зміцнення здоров’я населення України становлять одну з найважливіших функцій нашої держави. Саме широта і складність завдань з охорони здоров’я зумовлює необхідність виконувати ті чи інші функції державної політики з питань охорони здоров’я всіма без винятку органами державної влади України. Для здійснення аналізу і вибору стратегії державної політики стосовно перебудови системи охорони здоров’я необхідно в їх основу включити певні принципи, що покращать механізми державного управління в процесі перетворення.
Література:
1. Актуальні проблеми здоров’я та охорони здоров’я у III тисячолітті. [Електронний ресурс] Олександр Устінов. Режим доступу до статті: http://www.amnu.gov.ua/index.php?p=articles&area=1&action=displayarticle&id=68&name=ktualn-problemi-zdorov-ya-ta-ohoroni-zdorov-ya-u-iii-tisyachol-tt
2. Основи законодавства України про охорону здоров'я. [Електронний ресурс] Верховна Рада України; Закон від 19.11.1992 № 2801-XII. Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12
3. Реформа системи охорони здоров'я України: проблеми сьогодення. [Електронний ресурс] / М.Б. Щербиніна, д.м.н., професор, І.Ю. Скирда, к.м.н., ДУ «Інститут гастроентерології НАМН». Режим доступу до статті: http://www.mif-ua.com/archive/issue-26808/article-26830/
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
