Зараз виникає нагальна необхідність оновлення методологічного інструментарію юридичної науки. Для вирішення сучасних проблем правової науки необхідно визначитися з категоріальним апаратом, що буде застосовуватися під час дослідження проблем адміністративно-правової охорони. Вагомий внесок у розробку даної проблематики було здійснено в межах філософії, адже онтологія (вчення про буття) є вагомою частиною філософії, а онтологічні підходи до розкриття юридичної природи адміністративно-правової охорони, звичайно базуються на осягненні філософських проблем у даній сфері.
Хотілося б зазначити, що онтологія адміністративно-правової охорони знаходиться на рубежі філософії та сучасного адміністративного права. Деяку проблематику, яка так чи інакше стосується онтології адміністративно-правової охорони досліджували в своїх працях такі вчені в галузі адміністративного права: В.Б. Авер’янов, В.П. Андрущенко, А. В. Венедиктов , В.В. Галунько, Л.В. Губерський, А. І. Єлістратов інші.
Трансформація українського суспільства в напрямі цивілізованих форм організації неможлива без утвердження його на засадах права [1, с. 3].
У літературі з філософії трактування онтології права є багатогранним. Однак на слушну думку В.С. Нерсесянца онтологію юридичних явищ доцільно розкривати через основні типи праворозуміння: позитивізм, природну теорію права та ліберально-демократичну концепцію права [2].
Взявши за основу погляди В.С. Нерсесянца на юридичну природу буття, проаналізуємо їх через призму проблем адміністративно-правової охорони.
У відповідності до позитивізму зміст адміністративно-правової охорони до наявного існування емпірично-реального явища, тобто певного феномену офіційно-владного характеру. Реальність даного феномена представляється у вигляді тексту відповідного офіційного документа, який трактується (розуміється й інтерпретується) в якості нормативно-правового акта та джерела права. Іншими словами, усіх діючих джерел адміністративного права, які встановлені державою з метою охорони певних цінностей.
У нашому випадку нормативно-правових актів, які б регулювали суспільні відносини в сфері адміністративно-правової охорони існує досить велика кількість (близько 150 тільки Законів України, а ще ж підзаконні нормативно-правові акти), наприклад «Про охоронну діяльність» [3], «Про охорону прав на сорти рослин» [4], «Про охорону прав на зазначення походження товарів» та багато інших [5].
Адміністративно-правова охорона в адміністративно-правових актах, як форма буття виражає юридичну сутність (формальну рівність) виражена (і існуючу) у вигляді адекватного загальнообов'язкового явища (тобто у вигляді сутності позитивного адміністративного законодавства, позитивного права), а загальнообов'язкове явище (законодавство) є формою вираження даної адміністративно-правової сутності і тільки тому виступає, існує і діє як адміністративно-правове явище у сфері охорони важливих для суспільства цінностей так як виступає як правове законодавство.
Правові адміністративні нормативні акти у сфері адміністративно-правової охорони - це належна (адекватна, повна, завершена і в цьому сенсі - справжня) форма буття адміністративного права, щодо адміністративно-правової охорони, оскільки в цій формі сутність і явище є правовою сутністю і правовим явищем в їх взаємозв'язку і необхідній єдності. Така належна форма буття адміністративного права відсутня в онтологічних уявленнях прихильників природного права, де абстрактне поняття природної сутності права, позбавлене адекватної форми загальнообов'язкового явища адміністративно-правової охорони, йому надається самостійне буття поза позитивним правом, так і позитивізму, де загальнообов'язковому явищу адміністративно-правової охорони, який не має відповідної правової сутності такої охорони, надається значення правового явища.
Згідно з ліберально-юридичною онтологією адміністративно-правової охорони, формальна рівність (тобто правова сутність) - це сутність загальнообов'язкового позитивно-правового явища, а загальнообов'язкове позитивно-правове явище (законодавство у сфері адміністративно-правової охорони) - це державна форма прояву, вираження і конкретизації цієї об'єктивної правової сутності (формальної рівності).
З точки зору ліберально-юридичної онтології адміністративно-правової охорони принципове значення має реально-практичне утвердження історично досягнутого рівня й заходів рівності, свободи і справедливості у формі загальнообов'язкового державного законодавства (тобто правового закону), без чого немає ні буття права, ні правових явищ у сфері адміністративно-правової охорони.
У рамках буття правового закону всі правові феномени (не тільки адміністративно-правова норма, адміністративно-правове відношення, правосвідомість, але й адміністративна правосуб'єктність, адміністративно-правовий статус, адміністративно-правовий режим, адміністративно-правовий договір, адміністративний позов, судове та адміністративне рішення (навіть в умовах відсутності судового прецеденту), адміністративні процедури і адміністративні процедури і т.д.) є формами вираження, здійснення та існування вже якісно нової відповідної для даного часу і простору сутності адміністративно-правової охорони, що відповідає принципу формальної рівності.
Адміністративно-правова охорона з погляду онтології полягає в системному розвитку принципу формальної рівності суб’єктів права щодо охорони їх прав, свобод та законних інтересів публічною адміністрацією.
Принцип формальної рівності в цьому випадку, забезпечується системою юридичних інститутів (адміністративно-правові норми, адміністративно-правові відносини, правосуб’єктність, адміністративні процедури), кожний з яких своєю індивідуальністю засвідчує той чи інший чинник буття, а всі разом вони утворюють цілісний механізм адміністративно-правового регулювання.
Отже, з погляду онтології адміністративно-правова охорона полягає у формальній рівності однорідних суб’єктів адміністративного права на охорону їх прав, свобод та законних інтересів публічної адміністрації за допомогою певного адміністративно-правового комплексу.
Література:
1. Філософія права: навчальний посібник/ [ С.І. Максимов, В.Т. Мозалевський, О.П. Дзьобань та ін.] ; відп. ред. О. Г. Данільян. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
2. Нерсесянц В. С. Философия права : учебник для вузов / Владик Сумбатович Нерсесянц. — М.: Норма, 2005. — 656 с.
3. Закон України від 22 березня 2012 р. № 4616-VI “Про охоронну діяльність”: за станом на 1 липня 2013 р. // Урядовий кур'єр від 16.05.2012
4. Закон України від 21 квітня 1993 р. № 3116-XII «Про охорону прав на сорти рослин»: за станом на 1 липня 2013 р. // Голос України від 21.05.1993.
5. Закон України від 16 червня 1999 р. № 752-XIV «Про охорону прав на зазначення походження товарів»: за станом на 1 липня 2013 р. // Урядовий кур'єр від 29.07.1999.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
