ДО ПИТАННЯ ПРО ПОДАННЯ ДОДАТКОВИХ ДОКАЗІВ ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
29.09.2007 09:05
Автор: Згама Антоніна Олександрівна, аспірантка кафедри правового регулювання економіки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
[Хозяйственное право. Хозяйственный процесс]
У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ч. 1 ст. 101 ГПК України).
Однак законодавець, крім поняття «додатково подані докази», використовує у п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК термін «матеріали подані додатково». Тому виникає потреба з’ясувати, чи є ці поняття різними чи тотожними.
Це питання висвітлювалося в роботах багатьох процесуалістів, погляди яких були різними.
Зокрема, на думку А.Ф. Клейнмана до нових матеріалів відносяться лише докази [1]. Деякі автори висловлювалися, що поняття «матеріали» включає як докази в процесуальному значенні цього слова, так і різні письмові заяви громадян про обставини справи, думки компетентних осіб, викладені в письмовій формі, що не мають процесуальної сили доказів [2].
Протилежну позицію зайняв С.Н. Абрамов, який стверджував, що матеріали, котрі можуть бути надані вищестоящому суду, не є доказами в процесуальному розумінні. Як аргумент, він наводив ту обставину, що матеріали, передані вищестоящому суду, не мають на меті встановлення фактів, не досліджуються й не оцінюються в тому порядку, в якому це відбувається в суді першої інстанції, а тому вони не можуть бути судовими доказами [3].
Але С.Н. Абрамов досліджував провадження в суді другої інстанції, перегляд справ у якій здійснювався за правилами неповної апеляції. На відміну від радянських часів, апеляційні господарські суди України за наявними і додатково поданими доказами повторно розглядають справу.
Проте не можна не погодитися з тим, що не всі матеріали відносяться до числа доказів. Так, пояснення сторін і третіх осіб є доказами у тій частині, в якій вони містять відомості про факти, що входять до предмету доказування. У поясненнях сторін правильно виділяють: повідомлення, відомості про факти, тобто докази; волевиявлення; міркування про юридичну кваліфікацію правовідносин; мотиви, аргументи, з допомогою яких кожна сторона висвітлює фактичні обставини у вигідному для себе аспекті; вияв емоцій, настроїв [4].
Враховуючи вищевикладене, переконливим є твердження, що не всі доводи і міркування належать до доказів. Значить, міркування учасників процесу про юридичну кваліфікацію правовідносин не є доказом. Але ці міркування, викладені у письмовій формі, можуть бути подані до суду апеляційної інстанції, який зобов’язаний їх розглянути і які можуть мати значення для правильного вирішення спору.
Отже, прослідковується невідповідність статей ГПК України. З одного боку, в апеляційній скарзі особа вказує на підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, і посилається при цьому на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково (п. 3 ч. 1 ст. 94 ГПК України). З іншого боку, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами, які приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ч. 1 ст. 101 ГПК України).
Тому вважаємо за потрібне замінити у ч. 1 ст. 101 ГПК України термін «додатково подані докази» і «додаткові докази» на «додатково подані матеріали» та «додаткові матеріали» відповідно.
Література:
1. Клейнман А.Ф. Советский гражданский процесс. – М.: Госюриздат, 1954. – С. 303.
2. Гродзинский М.М. Кассационное и надзорное производство в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1953. – С. 45.
3. Абрамов С.Н. О новых материалах при рассмотрении гражданских дел в кассационном производстве// Правоведение. – 1961. - № 3. – С. 103.
4. Треушников М.К. Судебные доказательства. – М., 1997. – С. 181.
е-mail: zgama@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
