Актуальні проблеми становлення і розвитку правової науки у інформаційній сфері обумовлені розбудовою інформаційного суспільства та входження України у світовий інформаційний простір. Історичний аналіз свідчить, що інформаційна сфера існувала з часу виникнення людства та суспільних відносин. Тому нагальною стає проблема підвищення ефективності інформаційного законодавства, шляхом його подальшого розвитку.
В Україні відбувається стабільний розвиток і структуризація елементів сучасного інформаційного закону як системи економічних, організаційних і правових відносин щодо створення, продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій продукції та послуг.
Сьогодні цими важливими проблемами, від вирішення яких залежить подальше удосконалення інформаційного законодавства і практики та його застосування присвячені поодинокі наукові праці, що розкривають окремі питання правового регулювання інформаційних правовідносин. Проте, багато правових аспектів цієї проблеми залишаються недостатньо вивченими, крім того, прийняття Доктрини інформаційної безпеки зумовило появу нових напрямків державної політики в інформаційній сфері.
Так, у вітчизняній літературі тривають дискусії щодо сутності правової природи феномена інформації, необхідності виділення із системи правових відносин інформаційних правовідносин. Важливим є аналіз та удосконалення накопиченого матеріалу, наукового та законодавчо спрямованого на розроблення концепції інформації, як правової категорії, що дозволяє отримати цілісну характеристику інформаційних правовідносин і, в світлі цього, виявити особливості і проблеми правового регулювання інформаційної сфери.
В наш час розвинені країни світу йдуть шляхом цілеспрямованого правового упорядкування відносин у національному інформаційному просторі, що визначається юрисдикцією відповідної держави, приймають необхідні законодавчі акти перебудовують діяльність органів державної влади, які відповідають за формування та реалізацію інформаційної політики.
Аналіз, проведений дослідниками в сфері правового інформаційного поля, свідчить, що інформаційне законодавство не систематизовано, а напрямки державної інформаційної політики визначені різними нормативно-правовими актами. Автори згідні з точкою зору вітчизняних науковців, які відмічають, про відсутність системності в підходах до кодифікації інформаційного законодавства. Це є однією з важливих проблем не тільки регулювання інформаційного законодавства, а й подальшого його формування з урахуванням міжнародного досвіду.
На нашу думку, необхідним є підготовка та прийняття інформаційного кодексу України, який би відповідав рівню розвитку інформаційних відносин та адекватно врегульовував питання функціонування інформаційної сфери.
Інформаційний кодекс має об'єднати, гармонізувати й розвивати норми і принципи суспільних відносин, що визначені в законодавстві України.
Література:
1. Брижко В. М. Про сучасну інформаційну політику/ В. М. Брижко// Правова інформатика.,2009.-2(22),– С 27-40.
2. Новицький А. М. Інформаційне законодавствао України: окремі питання систематизації /А. М. Новицький, Т. С. Касанюк//Правова інформатика.,2009.-2(22),– С 12-21.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
