Останнім часом розвиток комп’ютерних технологій призвів до різкого зменшення кількості текстів, які виконуються рукописним способом, і як наслідок, до збільшення кількості малооб’ємних почеркових об’єктів, зокрема, підписів.
Однією з малорозроблених проблем судово-почеркознавчої експертизи є дослідження неавтентичних підписів, виконаних з наслідуванням.
Дослідження таких підписів часто пов’язано з великими труднощами. Це пояснюється тим, що експерт повинен вивчити порівняно малий об’єм графічного матеріалу й за ним визначити факт наслідування, його вид, справжність підпису, особу виконавця підпису, виконаного з наслідуванням [6, с. 54].
В криміналістичній літературі під несправжнім підписом розуміється підпис, виконаний не тією особою, від імені якої він значиться [2, с. 84].
В. Ф. Орлова вважає, що такий підпис по суті підписом не є, тому що він не виступає в якості затверджувального знака [5, с. 304].
Несправжні підписи, виконані з наслідуванням, в більшості випадків відображають специфічну взаємодію двох рухових навичок. Наслідувач повинен враховувати ступінь виробленості й координацію рухів в оригіналі при формуванні навички виконання несправжнього підпису.
Наслідування буває двох видів – навмисне та ненавмисне. Навмисне наслідування це наслідування, яке проявляється у результаті усвідомленої, спрямованої діяльності людини. Ненавмисним є наслідування без спеціальної мети [2, с. 165].
При наслідуванні, перш за все, у якійсь мірі засвоюються навички письмово-рухової системи іншої особи і потім відтворюються при письмі. Однак засвоєння і відтворення таких навичок неминучо призводять до часткової зміни власних навичок письма особи, що наслідує, а, отже, і до порушення всієї стереотипної рухової установки. У почерковому об’єкті це проявляється не тільки у імітації ознак чужого почерку, але і у викривленні ознак власного почерку підроблювача.
У підписах, виконаних із наслідуванням спостерігаються ознаки: 1) які імітують ознаки чужого почерку; 2) змінені ознаки почерку підроблювача; 3) ознаки звичайного почерку підроблювача.
У зв’язку з деавтоматизацією індивідуальної письмової навички у особи в процесі наслідування виникає необхідність контролювати процес письма при виконанні букв у цілому та їх елементів. Особливу увагу при вивченні підпису з метою пошуку у ньому ознак незвичного виконання експерт повинен звертати на ознаки уповільнених рухів, яка супроводжує виконання підпису із наслідуванням.
На підставі вище викладених ознак, А. М. Лисенко визначив несправжні підписи, виконані з наслідуванням, як почеркові об’єкти, що відтворюють конфігураційні особливості оригіналу або образу справжнього підпису певної особи, виконані на основі функціонально-динамічного комплексу навичок виконавця або з допомогою знову виробленої рухової навички [3, с. 120].
На процес наслідування можуть впливати наступні фактори:
– вид наслідування;
– вид транскрипції підпису-оригіналу (точніше конструктивна складність підпису-зразка);
– ступінь виробленості підпису-оригіналу;
– ступінь виробленості почерку особи, що наслідує;
– здібності особи до запам’ятовування і малювання;
– тривалість спостереження, тренування.
На сьогоднішній день відомі три основні способи виконання підпису із наслідуванням: а) «на око»; б) по пам’яті; в) після попереднього тренування [4, с. 204-205].
Схема виконання підпису із наслідуванням «на око» така: зорове сприйняття; виконання підпису (безпосередньо на документ або спочатку на аркуш паперу, потім – на документ) [4, с. 208].
Висновок про виконання підпису з наслідуванням «на око» може бути зроблений при встановленні факту зниження та порушення координації рухів, зниженню темпу письма, наявності слідів уповільненості рухів з необґрунтованими зупинками, підмальовуванням, слідами тремтіння руки та наявністю збігів транскрипції підписів, загальних ознак та деяких окремих ознак.
Для даного виду наслідування характерним є велика зовнішня схожість та значна відмінність в окремих ознаках, таких як: форма рухів при виконанні початкових та заключних частин підписів; протяжність рухів при виконанні додаткових штрихів; напрямок рухів при виконанні букв в цілому та окремих елементів букв, а також складність рухів при виконанні розчерку.
Виконання підпису із наслідуванням «по пам’яті». Суть цього виду наслідування полягає у тому, що особа виконує підпис від імені іншої особи, який вона раніше бачила і запам’ятала. Підроблювач у цьому випадку наслідує не підпису, який він міг би спостерігати у момент наслідування, а зоровому образу, який зберігся у його пам’яті.
При наслідуванні «по пам’яті» найчастіше співпадає транскрипція (буквена, змішана, штрихова – хоча можуть бути розбіжності у деталях транскрипції), загальний вигляд підпису, нахил букв і штрихів, а також напрямок рухів при виконанні окремих елементів і найбільш «помітних» елементів підпису. До ознак, що розрізняються, відносяться майже всі окремі ознаки: особливо протяжність рухів по вертикалі й горизонталі, а також більшість окремих ознак (однак це не виключає збігу деяких окремих ознак). Іноді при наслідуванні «по пам’яті» у досліджуваному підпису проявляються елементи власного підпису підроблювача.
Виконання підпису із наслідуванням після «попереднього тренування». При відсутності попереднього тренування у більшості випадків особи, що наслідують підпису інших осіб, не можуть відтворити об’єкт наслідування без значного зниження виробленості та координації рухів, а також зниження темпу. Отже, схема виконання підпису із наслідуванням після «попереднього тренування»: така: підпис – як об’єкт наслідування, зорове сприйняття, тренування, виробленість навички, виконання підпису.
Вищезазначене дозволяє зробити висновок, що підписи нерідко виконуються із наслідуванням; кожний підпис, виконаний із наслідуванням є результат зміни звичного почерку і відтворення особливостей чужої навички; у підписах, виконаних із наслідуванням спостерігаються певні ознаки, які впливають на експертне дослідження. На сьогоднішній день відомі три основні способи виконання підпису із наслідуванням: «на око»; по пам’яті; після попереднього тренування
Література:
1. Абрамова В. М. Альбом схем із судово-почеркознавчої експертизи : навч. посіб. / Абрамова В. М., Садченко О. О., Свобода Є. Ю. – К. : Паливода, 2003. – 120 с.
2. Винберг Л. А. Почерковедческая экспертиза : учебн. / Л. А. Винберг, М. В. Шванкова / под ред. Р. С. Белкина. – Волгоград : НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1977. – 208 с.
3. Лисенко А. М. Актуальні питання криміналістичного дослідження недійсних підписів, виконаних з наслідуванням оригіналу або його узагальненого вигляду / А. М. Лисенко // Право і суспільство. – 2006. – С. 119-128.
4. Меленевська З. С. Судово-почеркознавча експертиза : навч.-метод. посіб. / Меленевська З. С., Свобода Є. Ю., Шаботенко А. І. ; за ред. І. П. Красюка. – К. : Укр. центр духовної культури, 2007. – 280 с.
5. Орлова В. Ф. Теория судебно-почерковедческой идентификации / Орлова В. Ф. – М. : ВНИИСЭ, 1973. – Вып. 6. – 336 с.
6. Порфирьев К. Г. Количественные характеристики признаков подписей, выполненных с подражанием / К. Г. Порфирьев // Криминалистика и судебная експертиза. – 1981. – Вып. 23. – С. 54.
|