В наш час із впевненістю можна говорити, що світ переходить до нового типу суспільства (поряд з такими, як постіндустріальне, інфраструктурне, глобальне) – інформаційного суспільства. В свою чергу в даному суспільстві інформація починає відігравати роль одного з основних економічних ресурсів, зростає значення та цінність інформаційних ресурсів, які відіграють все більшу роль в усіх сферах життєдіяльності суспільства, держави.
З розвитком інформаційного суспільства в Україні все більше фахівців звертають увагу на вдосконалення формування і використання інформаційних ресурсів (далі - ІР), але безумовно багато питань залишаються невирішеними.
Наприклад потребує уваги визначення «Інформаційного ресурсу», так як воно не є єдиним у різних нормативно-правових актах, а також серед науковців.
Інформаційний ресурс — це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збирання, реалізації та відтворення [1].
Також, враховуючи розвиток ІТ технологій, варте уваги наступне визначення: «Інформаційний ресурс» - сукупність інформації, що міститься в базі даних інформаційних систем міждержавної мережі ІМЦ, для здійснення електронної взаємодії [2].
В більшості нормативно правових актів визначається інформаційний ресурс як сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо); яке дається і низці нормативно-правових актів [3].
Узагальнюючи сказане, слід зазначити, що науковці розглядають ІР у вузькому та широкому розумінні. У вузькому ІР являють собою необхідний творчо обдарованому населенню взаємопов’язаний структурований потік відомостей про оточуюче середовище і процеси (об’єкти, факти, події, явища тощо), представлених у певному контексті для сприйняття людиною чи пошуку, збирання, перетворення спеціальним пристроєм ( є об’єктом зберігання, аналізу, обміну, поширення, передачі тощо), для одержання визначеного результату розумової праці. Є засобами виробництва для створення управлінського ІПП, управлінського рішення і задоволення потреб громадянина, держави та досягнення головної мети інформаційного суспільства.
У широкому розумінні ІР - це вся належна суб’єктам права власності в Україні інформація, включаючи окремі документи і масиви документів, незалежно від змісту, форми, часу і місця їх створення, а також форм власності, кінцеві результати наукової, інтелектуальної, творчої діяльності, які мають інформаційну цінність, зберігаються в інформаційній системі - системі електронного уряду та доступні для використання особою, суспільством та державою через засоби масової інформації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо.
Отже, на думку авторів, найбільш лаконічним є поняття інформаційного ресурсу як сукупності документів різних форм та на різних носія у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).
Література:
1. Електронний ресурс – Режим доступу http://pidruchniki.ws/10020805/ informatika/informatsiyni_resursi_organizatsiyi
2. ЗУ «Про Національну програму інформатизації» N 74/98-ВР від 04.02.98
3. Наказ «Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації» (Методика, розд. 2) 06.06.2003 N 97
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
