Становлення України як незалежної, демократичної держави визначає потребу протидії соціальним явищам, які негативно впливають на розвиток суспільних відносин і створюють загрозу існуванню принципам, притаманним правовій державі. Одним із таких небезпечних явищ, яке стоїть на заваді належного розвитку будь-якої держави, є корупція. Вона створює перешкоди нормальному розвитку правової, економічної, політичної та інших сфер суспільного життя. За таких умов у суспільстві виникає соціальна напруга, породжується недовіра громадян до органів державної влади, зокрема до осіб, що її представляють.
Проблемам корупції присвячена значна кількість робіт, можна виділити праці таких науковців: О.М. Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, І.Б.Коліушка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.В. Француза та інших. Але цілісної наукової бази щодо ефективної протидії корупції досі не сформовано. Це обумовлює необхідність її подальшого вивчення.
За будь-яких підходів та оцінок однозначно одне – корупція є проблемою, розв’язання якої для багатьох країн є надзвичайно актуальною справою. Це повною мірою стосується України, високий рівень корумпованості якої визнано її політичним керівництвом, законодавчим органом, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, відповідними міжнародними інституціями. Згідно з рейтингом Transparency International, проведеним у 2012, Україна посідає за Індексом сприйняття корупції 144 місце разом з Бангладешом, Камеруном, ЦАР, Республікою Конго та Сирією. Негативний вплив корупції на розвиток України, як демократичної держави виражається у тому, що підозра про корупційні діяння або наявність фактів корупції у країні ставлять під сумнів авторитет держави перед світовим співтовариством.
В економічній сфері корупція створює негативне ставлення потенційних інвесторів та іноземних партнерів до доцільності розвитку бізнесу в Україні, що призводить до зменшення рівня якості послуг та товарів, відсутності конкуренції серед виробників продукції. Ці фактори є наслідком непослідовності в діях та непрозорості при прийнятті рішень посадовими особами держави. Крім того, недосконалість та прогалини у чинному законодавстві дають змогу деяким посадовим особам державних органів приховувати свою протиправну діяльність. Слід погодитись із думкою А.В. Француза про те, що основна загроза корупції полягає в руйнації політичної системи. Коли держава не виконує своїх функцій, у ній не дотримуються принципи законності та верховенства права; коли інтереси окремих осіб панують над інтересами суспільства і держави, тоді стрімко спадає рівень довіри громадян до влади та держави, настає так звана «криза легітимності» і внаслідок цього руйнується політична система, заснована на праві, зв’язків між державою і суспільством [1].
Отже, корупція нівелює дотримання в державі принципів верховенства права, ефективної діяльності та взаємодії державних органів влади. Беззаперечним є те, що це явище негативно позначається на системі державного управління, принципах її здійснення, породжує зневагу населення до апарату державної служби, призводить до занепаду авторитету державної влади.
Література:
1. Француз А.В. Правові аспекти боротьби з корупцією у контексті становлення політичної системи сучасної України // Юридична Україна. – 2005. – № 4. – С.14-19.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
