У главі 44 КПК України визначений порядок видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція). Аналіз п. 2 ч. 1 ст. 541 цього Кодексу дає змогу виділити такі етапи екстрадиційного провадження : – офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; – перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі; – прийняття рішення за запитом; – фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуваної держави.
У ст. 573–594 глави 44 КПК України йдеться про : – направлення запиту про видачу особи (екстрадицію); – центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції); – порядок підготовки документів та направлення запитів; – межі кримінальної відповідальності виданої особи; – зарахування строку тримання виданої особи під вартою; – інформування про результата кримінального провадження щодо виданої особи; – тимчасову видачу; – особливості тримання під вартою; – права особи, видача якої запитується; – особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України; – тимчасовий арешт; – застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт); – застосування запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави; – припинення тимчасового арешту або запобіжного заходу; – проведення екстрадицІйної перевірки; – спрощений порядок видачі осіб з України; – відмову у видачі особи (екстрадиції): – рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію); – порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію); – відстрочку передачі; – фактичну передачу особи; – витрати, пов’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі.
Зупинимося лише на дослідження питання про здійснення спрощеного порядку видачі осіб з України. Такий порядок «спрямований на забезпечення видачі особи, щодо якої надійшов запит про видачу, у найкоротший термін ...» [1, с. 1021].
Відповідно до ч. 1 ст. 588 КПК України особі, щодо якої надійшов запит про її видачу, мас бути повідомлено про право звертатися з проханням згідно з цією статтею про застосування спрощеного порядку видачі і роз’яснюється порядок надання відповідної заяви. Як уявляється, цю норму доцільно доповнити положенням, що про виконання вказаних дій уповноважена особа має скласти протокол.
Спрощений порядок видачі особи з України може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі (ч. 2 ст. 588 КПК України).
Зі змісту ч. 2 ст. 588 КПК України випливає, що при отриманні такої заяви може не проводитися в повному обсязі перевірка можливих перешкод для видачі особи. Про такі перешкоди мова йде у ст. 589 цього Кодексу, відповідно до якої у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо : 1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України; 2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України; 3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу; 4) компетентний орган іноземної держави не надав па вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію); 5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України; 6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.
Вважаємо, що непроведення відповідно до ч. 2 ст. 588 КПК України в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі особи може призвести до того, що така особа буде безпідставно видана під юрисдикцію іноземної держави, атому дану норму необхідно вдосконалити.
У ч. 3 ст. 588 КПК України зазначено, що прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. На наш погляд, недоліком цього положення є те, що законодавцем не визначені вимоги, які пред’являються до такого клопотання. Тому вважаємо доцільним доповнити ч. 3 ст. 588 КПК України відповідним положенням.
Нами поділяється думка авторів науково-практичного коментаря КПК України (за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова), що клопотання про затвердження згоди особи на видачу має містити :
1) у вступній частині : – назву суду, до юрисдикції якого належить розгляд питання про затвердження згоди особи на видачу; – назву клопотання; – місце і час складення клопотання; – дані про прокурора, який розглядає матеріали; – прізвище, ім’я та по батькові, громадянство особи, щодо якої вноситься клопотання; – відомості про запитуючу сторону, що направила запит; – відомості про кримінальні правопорушення особи відповідно до закону про кримінальну відповідальність запитуючої сторони;
2) в описово-мотивувальній частині : – прізвище, ім’я та по батькові особи, щодо якої вноситься клопотання, дата і місце народження, громадянство; – відомості про запитуючу сторону, що розшукує особу; – відомості про кримінальні правопорушення особи відповідно до закону про кримінальну відповідальність запитуючої сторони; – дата оголошення затриманої особи в розшук і відомості про компетентний орган іноземної держави, який оголосив її розшук; – відомості про кримінальне провадження запитуючої сторони щодо затриманої особи із зазначенням дат і назв процесуальних документів, найменування компетентних органів, які їх винесли; – час та місце затримання особи; – номер норми КПК, у порядку якої затримано особу; – найменування уповноваженого органу, що здійснив затримання особи; – відомості про застосування до особи тимчасового арешту; – відомості щодо запиту про видачу особи; – відомості про застосування до особи запобіжних заходів; – відомості про проведення та результати екстрадиційної перевірки, якщо вона мала місце; – відомості про інкриміновані кримінальні правопорушення за законодавством України із зазначенням статті про кримінальну відповідальність; – відомості про строки давності за вчинені особою кримінальні правопорушення згідно із законом України про кримінальну відповідальність; – посилання на добровільність особи при прийнятті рішення про свою видачу й усвідомлення особою всіх наслідків такої видачі; – посилання на відповідні норми КПК, законодавства України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, якими обґрунтовується клопотання про затвердження згоди особи на видачу;
3) у резолютивній частині : – прохання про затвердження згоди особи на видачу; – підпис прокурора; – кількість документів-додатків та кількість аркушів кожного [2, с. 568-567].
Слід звернути увагу на те, що у ч. 3 ст. 588 КПК України не визначено, які додатки мають бути додані до клопотання прокурора про затвердження згоди особи на видачу. Тому пропонуємо доповнити цю норму положенням, що до такого клопотання додаються : – заява особи про застосування спрощеної процедури видачі; – протокол, у якому роз’яснено передбачене п. 8 ч. 1 ст. 581 КПК України право особи, видача якої запитується, звертатися з проханням про застосування такої процедури.
У ч. 3 ст. 588 КПК України передбачено, що слідчий суддя розглядає клопотання за участю особи, що підлягає видачі, її захисника та прокурора. Слідчий суддя зобов’язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого постановляє ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу або про відмову в цьому.
Звертає на себе увагу та обставина, що у цій нормі не визначений строк, протягом якого слідчий суддя повинен розглянути клопотання прокурора про затвердження згоди особи на видачу. На наш погляд, ч. 3 ст. 588 КПК України доцільно доповнити положенням, що розгляд такого клопотання відбувається після його отримання, але не пізніше 24 годин з моменту його надходження до суду. Також у даній нормі необхідно деталізувати порядок проведення судового розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 588 КПК України, у разі отримання заяви про згоду особи на видачу запитуючій стороні та її підтвердження ухвалою слідчого судді прокурор повинен передати заяву на розгляд центрального органу України. Цей орган протягом трьох днів має розглянути її та прийняти рішення про можливість застосування спрощеного порядку видачі.
Потрібно наголосити на тому, що у ч. 5 ст. 588 КПК України вказано про можливість застосування центральним органом України спрощеного порядку видачі особи запитуючій стороні. Вважаємо, що доцільно виключити з цієї норми слово «можливість», оскільки слідчий суддя прийняв рішення про затвердження згоди особи на її спрощену видачу.
Література :
1. Кримінальний процесуальний кодекс України : Науково-практичний коментар / відп. ред. : С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – X. : Одіссей, 2013. – 1104 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X. : Право, 2012. – 664 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
