Верховна Рада України 12 лютого 2015 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції" (набирає чинності 4 березня 2015 року). Цим Законом розділ ІІІ Цивільного процесуального кодексу України доповнюється з 4 червня 2015 року новою главою 9 "Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування". Зазначене провадження, без перебільшення, варто визнати першим видом в цивільному процесуальному законодавстві галузево-матеріальної диференціації справ позовного провадження цивільного судочинства за рахунок інтеграції в цивільне процесуальне законодавство норм процесуального характеру законодавства в сфері запобігання і протидії корупції. Вже сам по собі факт запровадження до Цивільного процесуального кодексу України такого нового процесуального інституту свідчить про актуальність для науки цивільного процесуального права такого нововведення, а відтак й потребує відповідного наукового дослідження.
Питання вдосконалення цивільного процесуального регулювання та процесуального законодавства є предметом дослідження мало не кожного вченого-процесуаліста. Науковці в основному порушують проблемні питання про співвідношення процесуальних норм і тих матеріальних норм, які містять процесуальні елементи, розглядають межі допустимості втручання матеріального законодавства в регулювання процесуальних відносин, вивчають міжгалузеві зв’язки матеріального права із галузями процесуального права, виокремлюють колізії між процесуальними і матеріальними нормами тощо. Водночас в юридичній літературі залишається малодослідженим зосередження в Цивільному процесуальному кодексі України матеріально-правових норм, що визначатимуть особливості провадження в окремих категоріях спорів, а також матеріально-правова та процесуальна природа провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування. Тому науковий інтерес становлять питання правової природи цього виду провадження та його вплив на подальшу галузево-матеріальну диференціацію цивільного процесуального законодавства.
Так, нова глава 9 розділу ІІІ ЦПК України передбачає передумови права на пред’явлення позову, зазначаючи, що позов про визнання необґрунтованими активів (тобто грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) та їх витребування подається в інтересах держави прокурором упродовж строку загальної позовної давності з дня набрання законної сили обвинувальним вироком щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому визначається, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх витребування може бути пред’явлено до: 1) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (тобто особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"), стосовно якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення корупційного злочину або легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 2) особи, пов’язані з вищезазначеними особами, - юридичної особи, яка є власником (користувачем) майна, стосовно якого існують докази того, що воно отримано або що ним користується чи розпоряджається (розпоряджалася) особа, зазначена вище.
Процесуальний закон також покладає на прокурора процесуальні обов’язки щодо доказування в цій категорії справ, передбачаючи, що у разі пред’явлення позову до вищезазначених осіб, прокурор вживає заходів щодо встановлення майна, стосовно якого існують докази того, що воно отримано вищевказаною особою або що ним користується чи розпоряджається (розпоряджалася) така особа. При цьому зауважується, що у разі встановлення такого майна, обов’язковим є також пред’явлення позову до юридичної особи, яка є його власником (користувачем).
Крім того, новий процесуальний механізм передбачає й матеріально-правові підстави визнання в судовому порядку активів необґрунтованими, а саме: суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті на законній підставі.
Також процесуальний закон встановлює й матеріально-правові наслідки задоволення судом такого позову. Так, зокрема, активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави, а у випадку визнання необґрунтованими частини активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини – її вартість. У разі ж неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, то на відповідача покладається обов’язок сплатити вартість таких активів. Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналіз вищенаведених норм нової глави 9 розділу ІІІ ЦПК України дає підстави для висновку, що провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування визначає механізм позбавлення відповідача (фізичну або юридичну особу) певного майна та обернення цього майна в дохід держави. Тобто мова йде про зміну виду власності – з приватної на державну. Фактично, йдеться про процедуру "цивільно-правової конфіскації" майна відповідача, якщо він не доведене законність їх набуття.
Нова глава містить як процесуальні норми, так й матеріальні. Зокрема, до процесуальних варто віднести передумови права на пред’явлення позову, визначення (в т.ч. визначення позивача – прокурора як його процесуальну заінтересованість на порушення справи в суді), покладення на прокурора процесуального обов’язку щодо доказування стосовно переліку майна, перебування цього майна у певної особи та наявність у цієї особи властивостей відповідача в такій справі. До матеріальних норм варто віднести підстави для задоволення позову (що одночасно становить предмет доказування), визначення суб’єктів – позивача і відповідача, строк звернення до суду із таким позовом, спосіб захисту права, що застосовується судом, та матеріально-правові наслідки задоволення судом такого позову.
Вивчення правової природи провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування дає підстави для висновку, що запроваджений в цивільне процесуальне законодавство України механізм конфіскації активів поза кримінальним провадженням потребує більш детального процесуального регулювання, без якого неможлива побудова ефективного механізму цивільно-процесуального регулювання особливостей позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування. Запровадження такого механізму та практика його застосування має сприяти поширенню галузево-матеріальної диференціації цивільного процесуального законодавства й на інші справи позовного провадження цивільного судочинства.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
