У зв’язку з інтеграційними процесами в економіці, що мають місце в наш час серед більшості країн світу, не рідкісними є трудова міграція і викликані нею трудові відносини, що пов’язані більше ніж з одним правопорядком.
Через надзвичайно масштабні транскордонні переміщення товарів, послуг, інтернаціоналізацію виробництва, науково-технічний прогрес, залучення іноземного капіталу, створення транснаціональних корпорацій, спільних підприємств тощо, міждержавна міграція характеризується залученням до неї значного числа осіб. На збільшення обсягів міграції впливають у тому числі і політичні чинники: розпад одних держав і створення інших, зміни в характері політичного устрою, міжнародні і міжетнічні конфлікти, війни і т.д.[1, с. 548]. Результатом цього на сьогодні є існування у будь-якій країні певного прошарку осіб, які на законних чи незаконних підставах, постійно, тимчасово, чи власне з метою працевлаштування перебувають на її території і знаходяться там у трудових відносинах.
За висновком Організації Економічного Співробітництва і розвитку, на сьогоднішній день переселення в багаті країни все збільшується. Його метою крім возз’єднання сімей є пошук праці, що заохочується багатими країнами через збільшення кількості власних громадян пенсійного віку. Пріоритетними галузями праці іноземців у таких країнах є аграрні роботи, будівництво, і догляд за престарілими особами. [ 2, с. 267 ].
Для певних професій (пов’язаних, наприклад, із обслуговуванням міжнародних перевезень, виконанням представницьких функцій на територіях різних країн тощо) вихід за межі одного правопорядку є їх невід’ємною складовою. Сфера міжнародного трудового права значно розширилась у тому числі через діяльність транснаціональних корпорацій, що намагаються провадити свою діяльність у різних країнах (зокрема тих, що розвиваються) з метою зниження витрат на заробітну плату. З іншого боку, самі працівники намагаються вирішити свої соціальні проблеми, пов'язані з низькою заробітною платою, безробіттям і т. ін. в країні громадянства через працевлаштування в країнах з більш високим рівнем умов праці чи більшим колом можливостей для працевлаштування [3, с. 86].
Проблеми, що можуть виникнути та виникають у зв’язку з цим, пов’язані на глобальному міждержавному рівні з “гастарбайтерами”, “зонами дешевих зарплат”, “промисловістю, що втікає” (Runaway Industries), “дешевим прапором” та на рівні окремих осіб із соціальним і пенсійним забезпеченням, справедливим вирішенням трудових спорів з іноземними наймачами, зарахуванням стажу роботи за кордоном, забезпеченням державного захисту власних громадян у разі їх працевлаштування за межами країни, розповсюдженням на іноземців національного режиму і т.д.
Для правового регулювання трудових відносин національне право різних країн містить відповідні правові норми у конституціях, кодексах, законах, трудових договорах, тощо [4, с. 449]. Так, трудове право країн континентальної Європи характеризується значною питомою вагою законодавчих актів і колективних договорів, що є головними джерелами трудового права. Судова практика і судові рішення тут не визнаються джерелами права.
Визнається, що об’єктивно склалася диференціація трудового права між національними системами, типовими різновидами трудового права, унітарними і федеративними державами і т.д. Диференціацію трудового права різних країн пов’язують із специфікою економічного, політичного устрою, правовими, соціальними, виробничими особливостями, історичним розвитком, культурними, побутовими традиціями, активністю профспілкового руху і т. ін. [5, с. 40].
Для Ануфрієвої Л.П. очевидно, що краще і точніше говорити саме про інститут міжнародного приватного права – сукупності норм, що регулюють приватноправові відносини міжнародного характеру, пов’язані із трудовою діяльністю. Українська доктрина міжнародного приватного права дотримується погляду на міжнародне трудове право як на підгалузь міжнародного приватного права. “Сфера міжнародних трудових відносин з іноземним елементом відноситься до предмету МПП тому, що цивільне та трудове право є галузями приватного права і в міжнародних трудових відносинах використовуються основні підходи, принципи та категорії МПП [10, с. 475]. Вивчення міжнародних трудових відносин та методів їх регулювання дозволяє говорити про міжнародне приватне трудове право як підгалузь МПП”.
Отже, у зв’язку з інтеграційними процесами в економіці, що мають місце в наш час серед більшості країн світу, не рідкісними є трудова міграція і викликані нею трудові відносини, що пов’язані більше ніж з одним правопорядком. Через надзвичайно масштабні транскордонні переміщення товарів, послуг, інтернаціоналізацію виробництва, науково-технічний прогрес, залучення іноземного капіталу, створення транснаціональних корпорацій, спільних підприємств тощо, міждержавна міграція характеризується залученням до неї значного числа осіб [11, С. 271-272]. На збільшення обсягів міграції впливають у тому числі і політичні чинники: розпад одних держав і створення інших, зміни в характері політичного устрою, міжнародні і міжетнічні конфлікти, війни і т.д. Результатом цього на сьогодні є існування у будь-якій країні певного прошарку осіб, які на законних чи незаконних підставах, постійно, тимчасово, чи власне з метою працевлаштування перебувають на її території і знаходяться там у трудових відносинах.
Список використаних джерел:
1. Евлокімов А. И. Международные экономические отношения [Текст]: учеб. / А. И. Евдокимов. – М. : Проспект, 2003. – 548 с.
3. Киселев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право / И. Я. Киселев. — М., Наука, 2009, С. 448—449.
4. Кисіль В. І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві : Автореф. Дис... д-раюрид. Наук : 12.00.03 / Київський нац. ун-т. / В. І. Кисіль — К. : Київський нац. ун-т., 2001.- 40 с.
5. Малиновська, О. А. Формування спільної міграційної політики Європейського Союзу [Текст] / О. А. Малиновська // Стратегічна панорама. – 2006. – № 2. – C. 142–151.
6. Лисовского В. И. Международное торговое право: некоторые вопросы теории и практики [Текст] : cб. статей / под ред. В. И. Лисовского. – М. : Международные отношения, 1979. – 272 c
7. Метелев С. Е. Международная трудовая миграция и развитие российской экономики [Текст]: моногр. / С. Е. Метелев. – М. : ЮНИТИ: Закон и право. – 2006. – 271 с..
8. Іванов Ю. Ф. Трудове право України / Іванова М. В., Кононенко Л. М. Навч. посіб. / За ред. професора Кононенка Л. М. – К. : ВПЦ АМУ, 2012. – 304 с.
9. Кодекс законів про працю України. за станом на 1 січня 2003 р.
Верховна Рада України . — Офіц. вид. — К.: Парламентське вид-во, 2003. — 65 с.
10. Ануфрієва Л. П. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / ред. Н. Н. Ливенцев – М. : МГИМО : РОССПЭН, 2001. – 512 с.
11. Довжук О. В. Поняття міжнародних трудових відносин // Шевченківська весна: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170-річчю заснування Київського університету / За заг. ред. проф. В. П. Гондюла. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2004. – Вип. ІІ. – С.271– 272.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
