Я обрала саме таку тему для своєї статті ,тому що вважаю що вона є одною з найактуальніших тем у даний час. Адже весь світ зараз говорить про загрозу глобального потепління, забруднення навколишнього середовища та атмосферного повітря, зменшення запасів прісної води - все це є великою загрозою для існування людства у майбутньому.
Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок хижацького використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася на одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи. Ця катастрофа зумовила значне радіоактивне забруднення багатьох видів природних ресурсів України. Радіонуклідами ушкоджені значні площі родючих сільськогосподарських угідь, водні та лісові багатства, повітряний басейн.
Протягом останніх років у здоров'ї населення намітився ряд негативних соціально-медичних змін. В Україні з 1991 року відсутній природний приріст населення, а тривалість життя на 6 років нижча, ніж у розвинутих країнах. Темпи зростання загальної захворюваності за останні роки становлять близько 35%.
Поширення екологічної небезпеки в різних регіонах держави обумовлює пошук активних і творчих сил та конкретних заходів щодо їх відвернення. Тому важливе значення в системі протидій реальній екологічній небезпеці покладається на державно-правовий механізм гарантування екологічної безпеки, зокрема регулюючими засобами сучасного екологічного законодавства.
Екологічне право – самостійна галузь права ,що поєднує сукупність еколого-правових норм ,які регулюють суспільні екологічні відносини з метою охорони життя та здоров’я громадян, захисту їх екологічних прав і свобод раціонального природокористування і забезпечення якості довкілля в інтересах сьогодення і майбутніх поколінь.
Принципи екологічного права:
1)принцип переваги державної власності на землю, воду, ліси, надра та інші об’єкти природи;
2)принцип державного управління природокористуванням та охорони природи;
3)принцип поєднання раціонального використанні відтворення і охорони природних ресурсів;
4)принцип комплексного до природокористування і природоохорони;
5)принцип поєднання заходів щодо стимуляції та відповідальності у справі
використання та охорони природних ресурсів;
6)принцип законності в екологічних відносинах.
Виходячи з вищезазначеної інформації, я зробила для себе висновок, що основним каркаcом екологічної безпеки є дотримання норм екологічного законодавства.
Нажаль в Україні на відміну від європейських держав, в Україні не має суто екологічної міліції або поліції, такі органи в європейських державах мають широкі повноваженні контролю екологічного стану в господарській діяльності підприємств та мають право вживати більш рішучі заходи державного впливу і примусу за відповідним законодавством.
Джерелами екологічного права є: Конституція України, Земельний кодекс України, Повітряний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про надра, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України.
Закони України: «Про землеустрій»; «Про природно-заповідний фонд України»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про тваринний світ»; «Про рослинний світ»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про містобудування та містобудівну діяльність».
Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля»; «Про перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів»; «Про державний фонд охорони навколишнього природного середовища».
Як бачимо проблема полягає не у тому що, недостатньо нормативно-правової бази, що регулює екологічно-правові відносини, а у тому, що ця нормативно-правова база ігнорується і недотримується.
Звертаючись до статистики хочу зауважити ,що за роки незалежності було скоєно більш ніж 270 екологічних правопорушень та злочинів, і не зважаючи на те, що в Кримінальному кодексі України визначені статті щодо порушення екологічного законодавства не було жодного випадку притягнення до кримінальної відповідальності суб'єктів винних у екологічних злочинах.
Якщо провести аналіз нормативно-правового регулювання у сфері екологічного права це дозволить нам констатувати, що регламентація відносин щодо забезпечення екологічної безпеки здійснюється у сучасних умовах за допомогою різних за формою законодавчих та підзаконних актів. Найбільш структуровано вони врегульовані Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", який закріплює найважливіші засади, принципи та положення забезпечення екологічної безпеки у деяких сферах діяльності:
1) право громадян на екологічну безпеку; принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки;
2) нормативи екологічної безпеки; заходи щодо її забезпечення, зокрема вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд, інших об'єктів; у процесі застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів та захисту від неконтрольованого і шкідливого біологічного й різного впливу фізичних факторів; радіоактивного впливу;
3) від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами, а також безпеки транспортних засобів, у процесі проведення наукових досліджень;
4) впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій, систем;
5) діяльності військових, оборонних підприємств та експлуатації аналогічних об'єктів, при розміщенні і в процесі розвитку населених пунктів.
Незважаючи на те, що в значній мірі оновлення екологічного законодавства відбувалося шляхом надмірної диференціації нормативних актів на рівні законів чи підзаконних нормативних актів, тобто диференційовано щодо кожного з природних ресурсів або для регулювання окремих спеціальних питань, дослідження відповідних еколого-правових аспектів відбувалося в контексті віддзеркаленої Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» ідеї створення правового механізму забезпечення сталої екологічної політики, унеможливлення екологічних ризиків, попередження та ліквідації негативних екологічних та соціальних наслідків прояву екологічної небезпеки.
У проведених після прийняття цього Закону наукових досліджень були сформульовані основні принципи охорони довкілля у поєднанні з ефективним природокористуванням і забезпеченням стандартизованої якості навколишнього природного середовища, розроблені концептуальні засади екологічних прав і свобод людини та громадянина. Законодавча модель Закону обумовила наукову перспективу еколого-правових досліджень в нових політичних, еколого-соціальних і економічних реаліях суверенності України, розробку нових законів та кодексів у сфері природокористування, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.
Отже, екологічне право – виступає юридичною формою екологічних відносин. Воно являє собою систему наукових поглядів ,правових ідей концепцій, понять а також знань та закономірностей правового регулювання екологічних відносин що утворюють предмет екологічного права.
Вивчення і розвиток екологічного права на сьогодні є досить актуальним тому, що основним принципом екологічного права вважається принцип пріоритетності охорони життя та здоров’я людини що полягає в реальному забезпеченні нормальних умов існування людини, безпечності довкілля, що її оточує.
Такий важливий принцип випливає з 3-ої статті Конституції України: «Людина її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека в Україні визнається найбільшою соціальною цінністю». Тому від дотримання екологічного законодавства напряму залежить безпека і здоров’я кожного громадянина та його нащадків.
Для того щоб хоч якось покращити стан навколишнього середовища, я вважаю, що потрібно запровадити таке поняття як «екологічна поліція»,а також посилити міри примусу до осіб що порушують екологічне законодавство, та ввести більш жорстоку систему щодо відповідальності за порушення екологічного законодавства, контролювати її виконання.
Література:
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року;
2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 01.01.2016 //Відомості Верховної Ради України (ВВР)//, № 1264-XII;
3. Балюк Г.І. Досвід правового регулювання відносин щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічних прав громадян на рівні Європейського Союзу та його значення для адаптації законодавства України / Г.І. Балюк // Міністерство юстиції України; Бюлетень Міністерства юстиції України. - К., 2007. - № 5. - С. 77-98;
4. Дмитренко I.A. Екологічне право України : підручник/ I.A. Дмитренко ; Мін-во внутрішніх справ України. - К. : Юрінком, 2001. - 352 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
