:: LEX :: ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ОПІКУ (ПІКЛУВАННЯ)
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 25


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ОПІКУ (ПІКЛУВАННЯ)
 
20.04.2016 16:31
Автор: Зіньова Ольга Сергіївна, старший викладач Київського кооперативного інституту бізнесу і права
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання малолітніх, неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки (особи, визнані обмежено дієздатними чи недієздатними).

Законодавство визначає перелік суб'єктів, над якими встановлюється опіка та піклування: 1) фізичні особи до 18 років (малолітні і неповнолітні) та 2) фізичні особи після 18 років (визнані обмежено дієздатними та недієздатними).

Правовою основою здійснення опіки і піклування є наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 «Про затвердження Правил опіки та піклування».

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними [1]. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена [1].

Закон пред'являє вимоги до опікуна (піклувальника). Ним може бути тільки повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини [1].

Цивільне законодавство визначає, що опікуном (піклувальником) є фізичні і юридичні особи. Стосовно фізичних осіб, то ситуація зрозуміла. Що стосуються юридичних осіб, то Цивільний кодекс України передбачає вичерпний перелік юридичних осіб – опікунів (піклувальників), що опікуються дітьми–сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. На сьогодні в Україні є благодійні організації (зачасту – спільні українсько–іноземні юридичні особи), які опікуються дітьми–сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Однак, згідно цивільного законодавства України, вони не мають статусу організації–опікуна, а тому здійснювати свою діяльність їм проблематично. В першу чергу, ці організації постійно перевіряють органи прокуратури на предмет законної діяльності. Хоча в той же момент органи в справах дітей звертаються до таких організацій з проханням прийняти на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки умови проживання, утримання, виховання, навчання в таких організаціях набагато кращі, ніж в дитячих будинках та інтернатах. Але єдина проблема таких організацій – це відсутність статусу опікуна – не дозволяє їм нормально працювати, і доводиться їм «потерпати» від все можливих перевірок наших державних органів. Можливо, доцільно в закон внести зміни стосовно переліку юридичних осіб, яким надається цей статус. Для іноземних юридичних осіб передбачити певні вимоги та умови, за наявності яких вони зможуть отримати цей статус. 




Література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. –  2003. –  №№ 40–44. – Ст.356. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ ПІД ЧАС АТО
23.04.2016 14:03
ВИНА ЯК УМОВА ДЕЛІКТНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
22.04.2016 16:49
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИЗМУ
21.04.2016 18:47
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА
21.04.2016 11:47




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше