Приватизація земель є одним з найважливіших правових інститутів земельного права і полягає у переході права земельної чи комунальної земельної ділянки у приватну власність. Завдяки даному правовому інституту суспільство має змогу задовольняти свої природні, культурні та інші інтереси, що свідчить про значну роль у житті суспільства такого правового інституту як приватизація земель і значну актуальність досліджуваної теми.
Даний інститут є надзвичайно важливим, водночас існують суттєві нормативно-правові проблеми приватизації земель, зокрема можна виділити наступні проблеми[1]:
1. приватизація може бути заблокована органами державної влади та місцевого самоврядування на будь-якому етапі, і заявник практично позбавлений ефективних засобів захисту свого права на приватизацію земельної ділянки, проголошеного законом. Через численність стадій процедури будь-яке оскарження дій чи бездіяльності лише призведе до подальшого затягування та ускладнення процедури. для земельного законодавства характерна тривала процедура оформлення права власності на земельні ділянки.
2. призводить до зловживань та порушення прав громадян України при приватизації земельних ділянок відсутність дієвого контролю за дотриманням одного з основних принципів приватизації України — передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, один раз по кожному виду використання;
3. у чинному земельному законодавстві відсутній закритий перелік підстав для відмови у приватизації земельної ділянки, що призводить до корупції та порушень прав громадян у процесі приватизації земельних ділянок;
Зазначені вище недоліки потребують вдосконалення та належного врегулювання на законодавчому рівні шляхом закріплення відповідних положень до Земельного Кодексу, а саме створити дієвий механізм контролю за передачею земельних ділянок безоплатно у власність. Стосовно цього варто створити орган державної влади або покласти на існуючий орган відповідні управлінські функції. Треба спростити процедуру приватизації земель та зазначити чіткий перелік підстав відмови у приватизації земельних ділянок.
Отже, ми пропонуємо спростити процедуру приватизації земель, закріпити на законодавчому рівні чіткий перелік підстав відмови у приватизації земельних ділянок, створити орган контролю щодо безоплатної безоплатної передачі земельних ділянок у власність. Зазначені заходи сприятимуть усуненню нормативно-правових проблем приватизації земельних ділянок.
Література:
1. Литовка А.Н. Проблемы эффективности правового обеспечения приватизации земель в Украине : монографія. – К. : КНТ, 2007. – 328 с.
|