Зі здобуттям незалежності і стрімким просуванням назустріч європейським стандартам Україна почала розбудову демократичної правової держави, в центрі якої знаходиться людина, захист її законних прав, інтересів і задоволення потреб. Тож неповнолітня людина потребує ще більшої уваги, захисту і допомоги з боку держави. Вона має бути об’єктом зусиль як на національному рівні, так і на рівні міжнародного співробітництва.
З урахуванням цього, Державною пенітенціарною службою України постійно вживаються заходи щодо забезпечення прав неповнолітніх, які перебувають у виховних колоніях, поліпшення умов їх утримання, підвищення соціальної захищеності. Але якими ж методами вітчизняні виховні колонії для неповнолітніх забезпечують соціальну реабілітацію тих, хто раніше перебував на злочинному шляху і відтепер має можливість виправити свій життєвий шлях?
У складному процесі відродження особистості методично дієвою (і це підтверджено багаторічним досвідом) є виховна система засновника вітчизняної пенітенціарної педагогіки А. С. Макаренка. Ця система базується на розумному ставленні до питань поведінки неповнолітніх, вироблення у них позитивних навичок з формуванням свідомого відношення до прав, свобод і дисципліни.
Сучасні українські дослідники, зокрема Т. Гончар збагачують пенітенціарну педагогіку новими ідеями відносно соціально-правового статусу неповнолітніх. Але не будемо забувати, що наближення до європейського простору зумовлює плідну співпрацю нашої держави у справах неповнолітніх. Саме тому, одним із найважливіших напрямів реформування пенітенціарної системи України було створення на базі кримінально-виконавчої інспекції служби пробації, яка існує в більшості країн Європи. Рекомендації щодо створення такої служби в Україні були надані експертами Європейського Союзу в листопаді 2006 року.
Закон, який прийнятий 5 лютого 2015 року, передбачає розширення повноважень новоствореної служби пробації щодо контролю за поведінкою неповнолітніх осіб, організації і проведення соціально-психологічного супроводу, реалізації виховних програм, залучення до роботи із засудженими волонтерів та громадськості.
З 2003 року Український Центр порозуміння за підтримки Європейської Комісії здійснює діяльність з впровадження програм відновного правосуддя. Розроблена на початковому етапі модель програми примирення відповідає чинному законодавству України і має стати ефективним доповненням до вже існуючої системи. На думку фахівців, для створення стандартів практики з відновного правосуддя бажане прийняття закону «Про відновне правосуддя» або «Про медіацію», які давно затверджені в розвинених країнах світу.
В останніх юридичних дослідженнях, які спираються на європейський досвід, наполегливо наголошується на необхідності створення судів для неповнолітніх або запровадженні посади судді у справах неповнолітніх у складі загальних судів, що значно підвищить ефективність роботи судів щодо попередження злочинності неповнолітніх.
Тож бачимо, що пенітенціарна служба України продовжує розвиватися, доповнюючи національний досвід у справах неповнолітніх європейським, але ще багато чого треба зробити у майбутньому. Будемо сподіватися, що подальші зміни принесуть нові зрушення. Адже, як казав А.С. Макаренко: «Людина не може жити на світі, якщо у неї немає попереду нічого радісного».
______________________________
Науковий керівник: Кріцак Іван Васильович, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ
|