Розгляд сутності та покликання держави дещо змінюються у зв’язку із постійним розвитком країни у сфері економічних відносин, що виникають у межах та поза межами країни. Держава стає в певному розумінні корпорацією, оскільки відкривається зі сторони повноцінного суб’єкта суспільних відносин, мета якого забезпечити економічний розвиток, як держави в цілому, так і добробуту окремих її громадян. Саме економічне збагачення тягне за собою забезпечення розвитку права та законодавства до норм розвиваючого суспільства. Отже, державна корпорація стає гарантом економічного та правового добробуту громадян.
Поняття корпорації закріплене Українським законодавством, як договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації [1]. Таким чином, в Україні корпорації не здійснюють безпосередньо виробничу діяльність (хоча це і не заборонено), а є лише об’єднанням виробничих та інших юридичних осіб з метою централізованого регулювання. В українському законодавстві відсутнє будь-яке інше визначення корпорації, окрім наведеного вище. Водночас, окремі терміни, використовуючи похідні словоформи, досить часто неявно розуміють під «корпорацією» господарські товариства або безпосередньо акціонерні товариства. Прикладами такого використання терміну є: під терміном «корпоратизація» розумілось саме перетворення державного підприємства на акціонерне товариство (але не на корпорацію); під корпоративними правами розуміються права на частку у статутному капіталі учасника господарського товариства; під корпоративним управлінням розуміється один із елементів управління акціонерним товариством.
Використовуючи визначення Господарського Кодексу України можна дати і ґенезу державної корпорації, як суб’єкта суспільних відносин, отже, - державна корпорація, це є об’єднане суспільство у державу як правову форму, з метою досягнення поставлених цілей та досягнення економічного, правового, соціального розвитку, шляхом делегування повноважень державній корпорації, як суб’єкта, який виступає від імені всього суспільства країни, та держави як правового формування. Єгорова З.О. дає визначення державній корпорації, як некомерційній організації, яка створюється на підставі спеціального закону, з метою досягнення соціальних, управлінських та інших суспільно корисних цілей поставлених законом, який визначає її діяльність та правовий статус [2]. Реалізація діяльності здійснюється через державні органи, які мають відповідну компетенцію на вчинення дій, метою яких, є всебічний розвиток права та економіки. Державна корпорація як суб’єкт правовідносин має в собі риси транснаціональності, оскільки, як зазначалося вище, її діяльність виходить за межі однієї країни. Основна мета державної корпораціє є правовий та економічний розвиток, що може існувати тільки при чіткому дотримані чинного права, що можливий тільки при дотриманні верховенства права.
Питання забезпечення верховенства права, не тільки на «папері», але і у реальному житті постало в Україні досить нещодавно, у зв’язку із тим, що суверена Україна є молодою державою, формування якої випало у складний час, насичений історичними подіями. В часи 90х- років, Україна займалася імплементацією радянського законодавства, що до повного його введення вже морально застаріло. Окрім того, відсутність матеріальної бази, яка після розпаду СРСР, залишилася, на той час, у новосформованій Російській Федерації, затягнула процес розвитку України у всіх сферах, в тому числі й економічній, політичній та правовій.
Верховенство права було передбачено у конституції України, та вказувало на те, що в Україні дії принцип верховенства права [3]. Встановлення принципу верховенства права є позитивним початком, але для його забезпечення мали діяти і інші закони, які у кожній сфері суспільних відносин мали встановити механізми реалізації його реалізації. Лише з початку 2000-их років приймаються необхідні кодекси та закони, що вже дозволяють певним чином розпочати реальне забезпечення принципу верховенства права. Сучасна Україна, у зв’язку із зміною політичного та економічного орієнтиру, який полягає у поступовій інтеграції країни у Європейський Союз, зобов’язалася розпочати реформи всіх сфер суспільного життя. На мою думку, саме зміна орієнтирів дозволила Україні перетворити державу на державну корпорацію, яка стає повноцінним економічних суб’єктом, що забезпечує свою діяльність дієвим правом та розвитком суспільного життя.
Отже, розвиток державної корпорації є основним елементом сучасної України, що дозволяє розвивати право із чітким дотримання принципу верховенства права. Саме така форма, на мою думку, надасть Україні можливості розвитку країни у всіх сферах суспільного життя та суспільних відносинах, де право, стає основою для покращення правового та економічного добробуту громадян.
Література:
1. Господарський Кодекс України: від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15]
2. Егорова З. А. Бизнес в законе. Экономико-юридический журнал / Журнал №5, - 2009р., С. 228-230. // [Електронній ресурс]. - Режим доступу: [http://cyberleninka.ru/article/n/gosudarstvennaya-korporatsiya-kak-subekt-finans ovogo-prava&].
3. Конституція Україні: від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР) // [Електронний ресурс]. - Режим доступу:[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1 %80].
________________________
Науковий керівник: Кельман Михайло Степанович, доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та філософії права Навчально-наукового Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
