Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Конституцією України (у редакції 1996р.)1 було передбачено право на правову допомогу та було зазначено, що у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Для реалізації вказаних положень Конституції України Верховною радою України 2 червня 2011 року було прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу» N 3460-VI (далі Закону)2. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб [2011, № 51, ст.577] далі БПД.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) надання правової інформації;
2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають певні особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають лише певні категорії осіб передбачені законом.
Так ст. 9 Закону передбачено, що суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) фізичні та юридичні особи приватного права;
4) спеціалізовані установи.
Відповідно до ст. 15 Закону суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.
Прийняття Закону про безоплатну допомогу є сучасним та необхідним кроком розвитку правової системи України. Так, протягом 2016 року до всіх місцевих центрів БПД в Україні надійшло 275039 звернень. Кількість наданих роз’яснень, консультацій працівником центру 239164 Кількість виданих центром доручень про призначення адвоката 30720. 3
Таким чином, є всі підстави вважати, що вказаний Закон виконує свою позитивну функцію. В той же час, не зважаючи на позитивні моменти вказаного Закону, в рамках забезпечення надання населенню кваліфікованої правової допомоги, певні адвокати вказують на наявність проблем в реалізації положень вказаного Закону.
1. Адвокат Т. Ламах зазначив, що проблема полягає в тому, що вказаний Закон це можливість легально використовувати значні кошти з бюджету для утримання чиновників: “Сотнями адвокатів керують тисячі чиновників по всій країні, всі годуються за наш рахунок і при цьому називаються - Безоплатна правова допомога”. Також він зауважує, що порядок надання БПД створює ситуацію утримання під контролем держави не тільки обвинувачення (міліцію, прокуратуру), але й захист - адвокатуру. (http://unba.org.ua/news/721-news.html)4
Не зважаючи на те, що безпосередньо правову допомогу фактично надають адвокати, керують ними в цьому процесі посадові особи міністерства юстиції та створених ним підрозділів.
Тобто, є підстави вважати, що держава в особі своїх уповноважених органів може контролювати призначення адвоката в процесі, може як призначити адвоката так і прийняти рішення про його заміну. Держава приймає на себе функції обвинувачення та захисту, внаслідок чого захист особи може надаватись не належним чином і є підстави вважати, що адвокат не є незалежним в повній мірі при виконанні своїх обов’язків за призначенням.
2. Зауважує на зазначену проблему і в.о. Голови Ради адвокатів Чернігівської області В. Тасун в своєму інтерв’ю «Незалежність адвокатури - вимога європейської спільноти» він зазначив, що в Україні склалася ситуація, за якої держава через координаційні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги фактично контролює процес залучення того чи іншого адвоката до участі у справі, встановлює механізми звітності щодо обсягу та результативності наданих послуг. При цьому, розподіл справ між адвокатами є нерівним і непрозорим. Є абсолютно очевидним, що в багатьох випадках безоплатна правова допомога надається тим особам, які обмежились лише заявою про бажання скористатись такою допомогою. Тобто, прокурори, слідчі та судді не перевіряють, чи входить особа до кола осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги згідно Закону. Отже, має місце зарегульований вплив на адвокатів з боку держави, що за своєю сутністю і є прямим посяганням на незалежність адвокатури України (http://unba.org.ua/news/710-news.html)5
3. Колишній Голова Ради адвокатів Дніпропетровської області Ю.В. Сиротенко зазначив, що Дніпропетровській області були випадки порушення Закону щодо оплати праці адвокатів, які знаходяться у ЄРАУ та є учасниками системи БПД. Охоплюючи декілька селищ та районів міста Дніпродзержинськ, працюючи майже цілодобово, адвокати на сьогодні, заробили певні кошти надаючи безоплатну правову допомогу, але казначейство не підписує їм рахунки на отримання гонорару мотивуючи тим, що надані послуги на суму зароблених коштів підпадають під тендерну процедуру! Тому постає питання: хто повинен вирішувати подібні протиріччя? (http://unba.org.ua/news/790-news.html)6
В той же час у договорі про надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначаються обсяг правової допомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір плати.
Також ст. 29 Закону передбачено, що фінансування безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України на утримання відповідних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів та інших джерел.
Фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.
Це питання прокоментував в своєму інтерв’ю директор Координаційного центру з надання правової допомоги А. Вишневький: «На жаль, видатки, закладені в кошторисі,та кошти, фізично наявні на рахунках у Державному казначействі, - це різні речі. Тому у деяких регіонах можливі накопичення істотної заборгованості перед адвокатами. Наскільки мені відомо, це загальна проблема на рівні Казначейської служби і не в нашій компетенції коментувати, чому в одних регіонах гроші виплачені у повному обсязі ,а в інших регіонах так не сталося».
(http://zib.com.ua/ua/print/114202direktor_kc_z_nadannya_pravovoi_dopomogi_a_vishnevskiy_vid_z.html)7
Таким чином, основною перевагою Закону України «Про безоплатну правову допомогу» є той факт, що БПД надається особам які її потребують.
На мій погляд система безоплатної правової допомоги сьогодні складає з себе досить потужну системну структуру завдяки прийняттю Закону України «Про безоплатну правову допомогу» і є одним із ключових, найуспішніших елементів в реалізації положень статті 59 КУ щодо забезпечення особи права на правову допомогу. Система безоплатної правової допомоги забезпечує широкий доступ до правової інформації та консультацій.
В той же час, як зазначено вище, при реалізації вказаного Закону є певні проблеми. Для вирішення вказаних проблем на мій погляд, всі питання щодо надання безоплатної правової допомоги потрібно доручити Радам адвокатів регіонів, що призвело би до зменшення впливу Держави на призначення адвокатів по справам, дозволило би зменшити корупційну складову при призначенні адвокатів та виключило би оплату державою утримання центрів з надання безоплатної правової допомоги, тобто утримання адміністративних посад з боку держави.
Також, на мій погляд, для вирішення проблеми пов’язаною з оплатою адвокатам гонорару при наданні правової допомоги в рамках вказаного Закону необхідно законодавчо встановити прозору систему оплати правової допомоги адвокатів в рамках Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з урахуванням всіх об’єктивних та суб’єктивних складових, а саме кількість осіб які мешкають на певній території, а також кількість адвокатів які надають безоплатну правову допомогу в рамках вище вказаного Закону, на вказаній території, що дозволить мінімізувати ризики затримки виплати винагороди адвокату за надані послуги.
В той же час, не зважаючи на наявні проблеми, система безоплатної правової допомоги продовжує розвиватися, прагнучи як найкраще відповідати сучасним викликам. Працівники системи та адвокати докладають значних зусиль для розвитку організації нового зразка, який орієнтований на потреби людей і вимоги суспільства.
Джерела:
1. Конституція України в редакції 1996р.,
2. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» N 3460-VI, 2 червня 2011,
3. Статистичні данні місцевих координаційних центрів https://docs.google.com/spreadsheets/d/1udXqqOyWsqWq3npYW_6-mXmLAyo6pFh0GAOS2lt4bXo/pubchart?oid=1576770372&format=interactive
4. Повідомлення прес-служби НААУ http://unba.org.ua/news/721-news.html
5. Інтерв’ю в.о. Голови Ради адвокатів Чернігівської області В.Тасун http://unba.org.ua/news/710-news.html
6. Повідомлення прес-служби НААУ Коментар Ю. Сиротенка, голови Ради адвокатів Дніпропетровської області щодо важливості єднання адвокатури України. (http://unba.org.ua/news/790-news.html)
7. Інтерв’ю Директора КЦ з надання правової допомоги Андрія Вишневського Закон і Бізнес http://zib.com.ua/ua/print/114202direktor_kc_z_nadannya_pravovoi_dopomogi_a_vishnevskiy_vid_z.html
__________________________
Науковий керівник: Стрижак І.В., кандидат юридичних наук, доцент, Дніпропетровський Університет митної справи та фінансів
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
