У контексті активного розвитку інституту адміністративних послуг в Україні як такого, що спрямований на максимальне забезпечення прав та інтересів громадян, все частіше постає питання відповідальності суб’єктів надання таких послуг, а саме суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв’язку із цим важливо з’ясувати зміст поняття «адміністративна відповідальність», оскільки воно відсутнє в законодавстві України, а також розглянути проблеми відповідальності окремих суб’єктів.
Більшість науковців вважають, що адміністративна відповідальність – це правові відносини, що утворюються під час застосування уповноваженими органами до винної особи покарання, передбаченого санкцією правової норми, що порушена, або норми, що забезпечує її захист, з метою покарання суб’єкта неправомірної поведінки, попередження та профілактичного впливу на правопорушника [1, с. 24];
Правопорушниками можуть бути посадові особи публічної адміністрації, зокрема і суб’єкти надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Суб’єктами надання адміністративних послуг відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги [2].
Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) визначені склади правопорушень та міра адміністративних стягнень, у тому числі і за порушення вимог у сфері надання адміністративних послуг.
Статтею 166-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб за порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця; вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації; дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення; порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців поштовими відправленнями; порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; дії, передбачені ч. ч. 3 або 4 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення; інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця [3].
У даному випадку важко зрозуміти логіку законодавця щодо того, які саме правопорушення підпадають під категорію «інші», а тому слід на це звернути увагу та внести відповідні зміни до КУпАП, конкретизувавши категорію «інші порушення».
Ні КУпАП, крім ст. 166-11, ні іншими нормативними актами не передбачено можливості для притягнення державного реєстратора до адміністративної відповідальності за такі порушення у сфері державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, як, наприклад: по-перше, порушення встановленого законодавством порядку електронної державної реєстрації; по-друге, порушення строків оформлення і видачі виписок, витягів з Єдиного державного реєстру; по-третє, порушення строків видачі (надсилання) повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації, видачі (надсилання) повідомлення про залишення без розгляду документів, поданих державному реєстратору; по-четверте, недотримання порядку та термінів передачі реєстраційних справ у разі зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни місця проживання фізичної особи – підприємця.
На нашу думку, потрібно визначити в КУпАП конкретні склади адміністративних правопорушень, не вживаючи таких загальних формулювань, як «інші», задля уникнення непорозумінь та належного захисту прав громадян.
На основі викладеного зазначимо, що, по-перше, необхідно закріпити визначення поняття «адміністративна відповідальність» на законодавчому рівні, з урахуванням думок науковців. По-друге, окрему увагу варто звернути на відповідальність суб’єктів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, оскільки саме цей інститут забезпечує відповідний рівень законності. Законодавство не повинно обмежуватись однією статтею в КУпАП за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, необхідно доповнити КУпАП додатковими складами адміністративних правопорушень.
Література:
1. Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавством України : монографія / Н. В. Хорощак. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 172 с.
2. Про адміністративні послуги : Закон України від 06.09.2012 № 5203– VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 32. – ст. 409 (з наступними змінами та доповненнями).
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – № 51. – Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями).
4. Про відповідальність у сфері державної реєстрації [Електронний ресурс] // Юридичний вісник України. – 2014. – № 43.2014. –Режим доступу : http://yurincom.com/ru/yuridichnyi_visnyk_ukrainy/overview/?id=5814.
_______________________
Науковий керівник: Мартинюк Олексій Володимирович, доцент кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права Донецького національного університету імені Василя Стуса, кандидат юридичних наук, доцент
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
