„ЧОРНЕ” РЕЙДЕРСТВО – КОРПОРАТИВНІ ЗАГАРБАННЯ АБО КОРПОРАТИВНІ ЗАХОПЛЕННЯ?
20.02.2008 23:03
Автор: Смітюх Андрій Володимирович, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім.І.І.Мечникова
[Господарське право. Господарський процес]
Останні п’ять років в Україні поширюються специфічні практики „чорного” рейдерства – дій, спрямованих на набуття певною особою прав на майно (контролю над суб’єктом господарювання) без згоди власника (особи, яка здійснює контроль над суб’єктом господарювання) у ході спланованого конфлікту відповідно до певного сценарію (стратегічного плану), який має удаване правове обгрунтування та реалізується з імітацією додержання встановлених законом процедур.
На відміну від класичного, „білого” рейдерства, поширеного у країнах із сталими традиціями ринкової економіки, „чорне” рейдерство характеризується використанням психологічного тиску та силового впливу, у тому числі державного примусу, актів судової влади, та, водночас – відсутністю реальних правових підстав для отримання прав або контролю над суб’єктом господарювання. Отже, у більшості випадків воно може бути охарактеризоване як протиправне, по суті, заволодіння майном.
Ці специфічні практики „чорного” рейдерства запозичені з РФ, де самі рейдери відверто використовують російське слово “захват”, себе іменують “захватчиками” (див., наприклад, просякнутий “рейдерською романтикою” російський сайт www.zahvat.ru).
Україномовна термінологія у цій галузі ще не є усталеною. Отже, постає питання адекватного перекладу специфічного терміну „захват” українською.
Найбільш поширеним у сучасному вжитку словом, що позначає акцію з протизаконного поглинання, – (“рейд” або “захват”) є українське слово “захоплення”. Доречі, саме це слово використовується як у постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. №257 “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств” [1], так і в проекті Закону України №3300 „Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України, щодо встановлення кримінальної відповідальності за захоплення підприємств (рейдерство)”, внесеному народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Міщенко С.Г., фракція БЮТ Верховної Ради України V скликання [2].
Утім, слово „захоплення” є багатозначним: окрім дії, спрямованої на те, щоб брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати; прихоплювати що-небудь з собою; оволодівати насильно кимсь, чимось, брати силою кого-, що-небудь; затримувати кого-небудь силою, позбавляючи волі, привласнювати чуже; застати кого-, що-небудь десь несподівано, зненацька, слово „захоплення” означає також дію, спрямовану на те, щоб: випереджаючи інших, займати місце, чергу і т.ін.; пересуваючись, заповнювати певний простір, середовище, і, нарешті – відчуття великого інтересу, потяг до чого-небудь [3].
Дієслово „захоплювати” є надто співзвучним із однокорінним „захоплюватися” – бути в радісно-піднесеному стані задоволення, замилування і т.ін. ким-, чим-небудь, відчувати великий інтерес, потяг до чого-небудь, закохуватися в кого-небудь, та дієприкметником „захоплюючий” – той, що дуже зацікавлює, викликає потяг до себе [3].
Саме тому, поширене словосполучення „рейдерські захоплення” може сприйматися як „уподобання рейдерів” або “рейдерські хоббі”, відповідно, „корпоративні захоплення” – як „уподобання, хоббі, поширені у певній спільноті (корпорації)”.
На нашу думку, більш відповідним за звучанням та значенням є дзвінке, агресивне слово „загарбання” (або „загарбування”): дія спрямована на насильне завойовування, привласнення чужого, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабунок, коли щось відбирають силою, нахабно беруть собі, забирають кого-, що-небудь з собою [3].
У слова „загарбання” („загарбування”), на відміну від слова “захоплення”, відсутні розбіжності щодо можливих значень. Від слова “загарбання”, як вихідного, можна утворити похідні слова “загарбництво” – системна діяльність із загарбань (тобто – „чорне” рейдерство) та “загарбник” („чорний” рейдер).
“Загарбник” або “корпоративний загарбник” є більш адекватним словом, ніж “захоплювач”. До того ж, від слова “захоплення”, на відміну від слова “загарбання”, не можна утворити відповідний аналог слова “рейдерство”.
Отже, за такого підходу слова “рейд”, “рейдер”, “рейдерство” отримують українські синоніми “загарбання”, “загарбник”, „загарбництво”.
Утім, на нашу думку ці синоніми не є повними: вони можуть бути застосовані лише у випадку, якщо йдеться про рейди, рейдерів та рейдерство, що пов’язані із порушенням закону, тобто – про „чорні”, але не „білі” рейди, рейдерів, рейдерство.
Література:
1. Про утворення Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. №257 // Офіційний вісник України. – 2007. - №14. – Ст. 516.
2. Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України, щодо встановлення кримінальної відповідальності за захоплення підприємств (рейдерство): Проект Закону України // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=29684 [останнє відвідування 19 лютого 2008 р.].
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005. - 1728 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
