ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
25.04.2008 20:32
Author: Шруб Інна Володимирівна, ад’юнкт кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ
[Administrative law. Custom and tax law]
Виконання рішення адміністративного суду – завершальна стадія адміністративного судочинства, у якій рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням рішення до виконання та його виконанням. Обов'язковість судових рішень не безпідставно проголошується найважливішою засадою судочинства, а на необхідності їх реального виконання акцентується у багатьох наукових дослідженнях. Правосуддя в адміністративних справах не може вважатися ефективним, якщо судові рішення адміністративних судів не виконуватимуться. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Обов’язковість його виконання є одним з основних принципів адміністративного судочинства. Саме тому, недостатньо просто задекларувати принцип обов'язковості судових рішень адміністративних судів, нагальною є необхідність передбачити надійний механізм, який би гарантував їх неухильне виконання. У зв'язку з цим, виникає необхідність ґрунтовного дослідження механізму виконання судових рішень в адміністративних справах, закріпленого в Кодексі адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) та в інших нормативно-правових актах.
Нажаль, не зважаючи на усю прогресивність більшості норм КАСУ, регулювання ним питань, пов’язаних з виконанням рішень в адміністративних справах, слід визнати недосконалим, таким, що не відповідає реаліям сьогодення та поставленим завданням. Основний недолік – перекладання обов’язку забезпечення виконання судових рішень на органи виконавчої влади (зокрема, на виконавчу службу), які найбільш часто виступають у ролі відповідача при вирішенні публічно-правових спорів. Як засвідчує практика, державна виконавча служба не завжди здатна забезпечити належне примусове виконання рішень адміністративних судів у визначені терміни. Особливо гостро ця проблема проявляється у випадках постановлення рішення суду не на користь посадових осіб органів держаної влади та державних службовців. Звісно, такий стан речей значно знижує авторитетність адміністративних судів у суспільстві і перетворює їх на недієвий інститут. У зв’язку з цим, вважаємо, що з метою розв’язання зазначеної проблеми при адміністративних судах доцільно запровадити службу судових виконавців в адміністративних справах. Дана служба повинна бути організаційно відокремлена від органів виконавчої влади і фінансуватися у межах коштів, що виділяються на фінансування апарату конкретного суду. Слід зазначити, що такий підхід є цілком реальним, а подібні служби успішно функціонують при адміністративних судах в зарубіжних країнах (зокрема, у Франції) [1, с. 100].
З метою підвищення рівня виконання судових рішень доцільно надати суду право накладати штрафи на осіб, винних у невиконанні або неналежному виконанні судових рішень. При цьому зазначимо, що такий досвід також досить позитивно зарекомендував себе у багатьох зарубіжних країнах, наприклад, у Франції та Німеччині [2, с. 46; 3, с. 253].
У вітчизняній науковій літературі також неодноразово наголошувалось на необхідності надання суду повноважень з накладання грошових стягнень на осіб, винних у неналежному виконання рішень. Так, наприклад, одна група вчених наполягала на персоніфікації адміністративних стягнень, інша – на необхідності стягнення штрафів із суб'єкта владних повноважень шляхом списання коштів з рахунку за розпорядженням суду [1, с. 101]. І перший і другий підхід має як позитивні, так і негативні сторони. На наш погляд, в КАСУ необхідно закріпити компромісний варіант: адміністративний суд на власний розсуд вирішує питання про накладання стягнення або на публічні органи або на їх посадових і службових осіб, залежно від конкретних обставин справи. Разом з тим, механізм такого стягнення має бути наступний: орган або посадова особа, на яку покладено виконання судового рішення, сплачує штраф за кожен день прострочення його виконання, що виплачується на користь позивача і до державного бюджету. Розмір штрафу визначається у кожному конкретному випадку суддею при постановлені рішення і залежить від характеру зобов’язання за таким рішенням.
Ще однією гарантією виконання органами публічної влади рішень адміністративних судів могла б стати практика обнародування таких рішень у місцевих засобах масової інформації, що не лише забезпечить гласність функціонування адміністративних судів, підвищить їх статус у суспільстві, але й матиме суттєвий превентивний вплив на діяльність суб’єктів публічної влади. Більше того, засоби масової інформації, відображаючи хід виконання рішення адміністративного суду і висвітлюючи невиконання чи неналежне його виконання, прискорять втілення даного рішення у життя.
Таким чином, виконання судових рішень адміністративних судів є однією з найменш розроблених тем як в теорії адміністративної юстиції, так і в законодавчих пропозиціях. Проблеми судового виконання потребують детального аналізу, а варіанти їх вирішення – глибокого обґрунтування.
Література:
1. Николаева Л.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство. Зарубежный опыт и российские традиции. – СПб., 2004.
2. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. – М.: Издательство НОРМА, 2001.
3. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України Автори-упорядники І.Б.Коліушко, Р.О.Куйбіда. - К.: Факт, 2003.
e-mail: muronchyk@gmail.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter