Змiни, що протягом останнiх років вiдбуваються у соціально-політичних, економічних, культурних умовах життя суспільства і держави, актуалізують потребу вдосконалення досудового розслідування, як найважливішої стадії кримінального процесу, що спрямоване на побудову принципово нової – прозорої та ефективної системи кримінального переслідування.
Досудове розслідування нерозривно пов’язане з рівнем розвитку суспільства і державності, культури й економіки, науково-технічним прогресом. Удосконалення матеріального права та науково-технічний прогрес дали поштовх створенню нових процесуальних процедур. Разом з їх прийняттям змінюються й способи фіксації результатів розслідування.
З набранням чинності КПК України 2012 року стадія досудового розслідування у частині впровадження інформаційних технологій зазнала фундаментального оновлення, зокрема, розпочав роботу Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – ЄРДР), порядок формування та ведення якого на даний час визначено у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом ГП України №139 від 06.04.2016, зареєстрованому 05.05.2016 в МЮ України за №680/28810 (далі- Положення про ЄРДР) [2].
Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (п. 2 Положення про ЄРДР).
Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (п. 3 Положення про ЄРДР).
Варто зазначити, що введення у кримінальне провадження даного електронного сегмента викликано нагальною потребою сьогодення та є не стільки інноваційною пропозицією, скільки перенесенням до розгляду перевіреного та дієвого досвіду підвищення ефективності, відкритості та прозорості діяльності економічних систем та електронного урядування.
За таких підстав, питання реформування кримінального процесу в аспекті його електронізації є особливо актуальним.
Дослідженням електронної форми кримінальної справи, передумови її використання в кримінальному судочинстві досудового розслідування присвячені роботи таких науковців: А.Ф. Абдул - Валієв, А.Х. Графулліна, Н.А. Колоколов, Ю.Н. Соколов, О.С. Сухарева, В.А. Терьохін, А.Е. Федюнін Учений А.Ф. Абдулвалієв [3]. Крім того, А.Х. Графулліна та О.С. Сухарева розглядають можливість заміни протоколу слідчих дій та інших процесуальних документів попереднього розслідування на електронний протокол, розглядаючи його як новий вид доказу та новий елемент посвідчувального аспекту кримінального судочинства [4]. Але, незважаючи на це, нині досудове розслідування, попри впровадження цих новацій, залишається недосконалим в умовах інформаційного суспільства. При цьому слід зазначити, що в деяких державах уже сьогодні матеріали досудового розслідування повністю чи частково фіксуються в електронному вигляді на CD-носіях, USB флеш-картах чи планшетних комп'ютерах. Зарубіжні процесуалісти на шляху введення у кримінальне провадження електронних елементів зіткнулися з рядом перешкод, що це є затратний процес інформатизації, питання надійного встановлення учасників провадження, посвідчення процесуальних документів, встановлення режиму і рівнів доступу до матеріалів розслідування та усунення ризиків їх несанкціонованого редагування чи розголошення.
Отже, процес модернізації досудового розслідування у нашій країні залишається незавершеним і сучасний кримiнальний процес знаходиться на перехiднiй стадії, для якої характерне паперове провадження з елементами електронного. Таку перехiдну модель процесу яскраво iлюструє саме стадiя досудового розслiдування, початок якої цiлком переведено в електронну форму i виражається у витязi - електронному процесуальному документi, сформованому системою автоматично на основi введених вiдповiдною службовою особою даних, тодi як завершення фiксується у процесуальному документі паперового формату – обвинувальному акті. Отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) досудове розслідування – перша стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Впровадження Реєстру стало спробою об'єднання кримінального процесу та електронної інформаційної системи, на що вказує обов'язкове внесення до ЄРДР основних процесуальних рішень, як то початок розслідування, повідомлення про підозру, зупинення, відновлення, завершення досудового розслідування тощо. Закладену законодавцем ідею інтеграції у кримінальний процес сучасних електронних технологій та елементів інновації ілюструють проведення під час досудового розслідування допиту, впізнання у режимі відеоконференції (ст. 232 КПК України); повідомлення у кримінальному провадженні (Глава 6 КПК України) та виклик особи до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (ст. ст. 133, 134 КПК України) за допомогою електронної пошти чи по телефону (ст. ст. 135, 136 КПК України), а, враховуючи практику «Електронного суду» (http://court.gov.ua/ecourt/), також надсиланням судових повісток у вигляді СМС – повідомлень.
Таким чином, у рамках реалiзації iдей електронного урядування управлiнськi процедури поступово трансформуються в електронний формат, оминаючи часовi обмеження та паперовi носії. Зазначене чітко відображує загальну тенденцiю до автоматизації інформацiйної взаємодії органiв державної влади та органів мiсцевого самоврядування між собою, з фізичними особами та суб'єктами господарювання, а, вiдтак, до - вiдмови вiд паперових процесуальних документiв та перехiд до електронної форми кримiнального провадження.
У зв’язку з цим слiд погодитися з думкою дослiдників, що на даний час, ЄРДР є технічно найбільш сучасною iнформацiйною системою, що використовується на стадії досудового розслідування. Розробка Реєстру, прийняття нормативної бази, а головне - реалiзація найбiльш затратної частини процесу iнформатизацiї (забезпечення комп'ютерною технiкою, каналами iнтернет-з'єднання, компетентними кадрами, технiчними та обслуговуючими вiддiлами), створюють потенцiал для модернiзації електронної складової досудового розслiдування, оскільки, перехiд до повного електронного ведення досудового розслідування економічно та функцiонально найбільш ефективно реалізувати, взявши за основу ЄРДР, та електронним даним Реєстру надати первинного значення, а паперовим документам - вторинного, що й вiдкриє шлях для переходу до електронної форми ведення досудового розслiдування («електронного досудового розслiдування»), основна iдея якої полягає у формуваннi кримінального провадження у виглядi електронного файлу [3].
Крім того, заслуговують на увагу пропозиції про те, що в цьому органiзацiйно та технiчно складному процесі першим елементом має бути залучення до електронної системи всіх спеціальних суб'єктів кримінального провадження, зокрема, надання доступу до ЄРДР, у тому числі, адвокатам, що обґрунтовується реалізацією процесуального права сторони захисту на доступ до відомостей з ЄРДР, як складової матеріалів кримінального провадження та реалізації принципу змагальності (в частині рівності процесуальних прав сторін). При цьому слід зазначити, що доступ адвокатів до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачений і в тексті законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 6 вересня 2018 року, який оприлюднено на сайті Верховної Ради України [6].
На підставі викладеного, слід зробити висновок, що перехід процесуального діалогу в електронну форму у повному обсязі надає низку позитивних результатів: спрощення процедури досудового розслідування; електронний формат спілкування між суб'єктами провадження - ліквідація бюрократичних процедур, віддалений доступ до матеріалів слідства (зручність та оперативність);скорочення ризиків втрати, видалення чи фальсифікації матеріалів досудового розслідування; усунення необхідності перевезення чи пересилання паперових носіїв.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року №4651-VI; зі змін. і доповн. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Наказ ГП України №139 від 06.04.2016, зареєстрований 05.05.2016 в МЮ України за №680/28810 про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16
3. Абдулвалиев А.Ф. Предпосылки и перспективы внедрения электронной формы уголовного дела в деятельность судебных органов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://e-notabene.ru/lr/article_345.html.
4. Гарифуллина А.Х., Сухарева О.С. Электронный протокол как новый вид доказательства и новый элемент удостоверительного аспекта уголовного судопроизводства // Вестник Казанского юридического института МВД России. - 2012. - №9. - С. 111-117.
5. Всеобщая история государства и права: учебник / Под ред. проф. К.И. Батыра.-М.:Юристъ,1998.-456 с.
6. Проект закону України від 06.09.2018 №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH6ZJ00A.html
|