Початок війни в 1939 році характеризується потраплянням до радянського полону великої кількості польських військовополонених. Наступне поповнення радянських таборів для іноземних військовополонених відбулося внаслідок війни Радянського Союзу з Фінляндією. Детальні відомості було засекречено від громадскості, але про повне замовчування фактів все ж не можна говорити. Про це свідчать, наприклад, такі газетні публікації:[1, 2]. І хоча інформація подавалася тенденційно та обмежено, дізнатися про існуюче явище цілком можливо.
Із початком Великої Вітчизняної війни проблема іноземних військовополонених постала перед Управлінням у справах військовополонених та інтернованих (УПВІ) у повний зріст. Зростання кількості бранців вимагало надзвичайних заходів, але те, що в той час йшла війна, обумовило посилену цензуру щодо інформації про кількісний та якісний склад полонених, що потрапили до радянського полону. Серед робіт та публікацій у пресі того часу можна згадати, наприклад, [3]. А вже в 1943 році в науковій пресі було видано аналіз «фінської війни»[4].
Із закінченням війни у 1945 році велика кількість іноземних військовополонених залишилася в Радянському Союзі на примусових роботах, і цей час також не характеризується відносно широким висвітленням проблеми бранців. Але з’являються і наукові статті, присвячені медичному стану військовополонених [5]. У ці ж роки видаються збірки документів та матеріалів із зовнішньої політики Радянського Союзу, в яких публікувалися документи, що безпосередньо мали відношення до військового полону. На кінець 40-х років радянські газети публікували матеріали щодо репатріації іноземних військовополонених [6].
П’ятидесяті роки характерні щодо відображення проблеми військовополонених, низки офіційних заяв, загострення протиріч із західними країнами та спроб на науковому рівні праналізувати проблему військового полону. Також починають виходити друком спогади колишніх військовополонених [7, 8, 9].
В 1960-х роках виходить друком «Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу», в якій хоч і коротко, але всеж приділено увагу іноземним військовополоненим. Продовжують з’являтися публікації спогадів клишніх бранців та проводяться дослідження діяльності антифашистів [10, 11].
Наступне десятеліття окрім вже звичних спогадів додає в історіографію війни соціологічні публікації [12].
Починаючи з другої половини 80-х років спостерігається значне підвищення кількості публікацій за темою та розширення тем наукових та журналістських досліджень [13, 14, 15].
Останні два роки існування Радянського Союзу також характеризуються зняттям табуйованих раніше тем досліджень [16 - 21].
У висновку можна сказати, що тема іноземного військового полону знаходила висвітлення радянській пресі та науковій літературі, і пік її дослідження припадає на 70-ті, 80-ті та початок 90-х років минулого століття.
Література:
1. Рассказы военнопленных // Известия. 1939. – 4 декабря. – С. 2.
2. Письмо пленного финского солдата // Правда. 1939. – 10 декабря. – С. 1.
3. Дунаевский А. Почему они сдаются в плен // Правда. – 1942. – 1 февр.
4. Минц И. Разгром белофинской армии в 1939-1940 гг. // Исторический журнал. – 1943. – № 2. – С. 17-27.
5. Бояндин И.Т. Санитарно-эпидемиологическое обеспечение репатриированных и военнопленных // Военно-медицинский журнал. 1946. №3. – С. 44-47.
6. К вопросу о репатриации немецких военнопленных // Правда. – 1949. – 30 янв.; То же // Известия. – 1949. – 30 янв.
7. Заявление Паулюса Советскому правительству // Правда. – 1953. – 1 нояб.; То же // Известия. – 1953. – 1 нояб.; То же // Красная Звезда. – 1953. – 1 нояб.
8. Амелин А.Б. Международно-правовое регулирование военного плена: Дис. . канд. юрид. наук. – М., 1954. – 381 с.
9. Петерсхаген Р. Мятежная совесть. – М.: Прогресс, 1958.
10. История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг. В 6 т. М. – 1960-1965.
11. Мюллер В. «Я нашел подлинную Родину». Записки немецкого генерала. – М. – Прогресс, 1964 –365 с.
12. Корсунский А.Р. Опыт изучения политических взглядов солдат вермахта во время Великой Отечественной войны // Социологические исследования. – 1975. – №46. – С. 171-177.
13. Бланк А.С. Пленники Сталинграда // Новый мир. – 1989. – № 9. – С. 205.
14. Бондаренко Е.Ю. Жестокий русский плен // Проблемы Дальнего Востока. – 1989. – № 3. – С. 204-206.
15. Гуревич А.Я. Проблема ментальностей в современной историографии // Всеобщая история: дискуссии, новые подходы. – М.: Наука, – 1989. 455 с.
16. Коренюк Н. «Пленные нам не нужны» // Смена. – 1990. – № 2. – С. 89-96.
17. Лебедева Н.С. О трагедии в Катыни // Международная жизнь. – 1990. – №5. – С. 112-130.
18. Прибылов В.И. Почему ушла армия Андерса? // Военно-исторический журнал. 1990. – № 3. – С. 29-37.
19. Галицкий В.П. Социально-психологические аспекты межгрупповых отношений в условиях военного плена //Социологические исследования – 1991 -№10. – С 49-63.
20. Галицкий В.П Немецкие военнопленные в восстановлении хозяйства СССР // Вторая мировая война и преодоление тоталитаризма – М, 1991 – С. 75-83
21. Галицкий В.П. Социально психологические аспекты межгрупповых отношений в условиях военного плена // Социологические исследования, – 1991. – № 10, – С. 48-63.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
