Особливості методів публічного адміністрування: в методах знаходить своє вираження публічний інтерес; вони реалізуються в процесі публічного адміністрування; виражають упорядковуючий вплив публічної адміністрації на поведінку суб’єктів суспільства та становлять зміст цього впливу; в методах публічного адміністрування завжди міститься керівна воля держави, яка проявляється в юридично владних приписах публічної адміністрації; вони використовуються суб’єктами публічної адміністрації як засіб реалізації закріпленої за ними компетенції. Для методів публічного адміністрування засобом зовнішнього вираження є форми публічного адміністрування (правові і не правові). Вибір конкретних методів публічного адміністрування знаходиться в прямій залежності не тільки від особливостей організаційно-правового статусу суб’єктів публічної адміністрації, а насамперед - від особливостей об’єкта впливу (індивідуальний чи колективний, форма власності, адміністративно-правовий статус тощо).
Під методом розуміють спосіб або засіб досягнення поставленої мети. Згідно із цим метод адміністративно-правового регулювання - це сукупність правових засобів і способів (прийомів), за допомогою яких здійснюється владний вплив суб’єктів на об’єкти управлінських відносин [1, с. 8].
Методи адміністрування закріплені адміністративно-правовими нормами, тобто мають чітке юридичне оформлення і висвічують повноваження відповідних виконавчих органів.
Сукупність методів публічного адміністрування розподіляється на види за різними критеріями: залежно від форми вираження: (а) правові, (б) неправові; залежно від правових властивостей; (а) нормативні; (б) індивідуальні; за ступенем владного впливу на об’єкти: (а) імперативні, (б) уповноважуючі, (в) заохочувальні.
До загальних методів, як правило, належать методи переконання та примусу, адміністративного та економічного впливу, нагляду та контролю, прямого та непрямого впливу, регулювання, керівництва та управління (в тому числі оперативного). А універсальні методи, взаємодоповнюючи один одного, забезпечують належну поведінку учасників управлінських відносин. Вони взаємопов’язані, мають об’єктивний характер, між ними існує діалектична єдність, ступінь їх використання визначається рівнем розвитку суспільних відносин [2].
У системі методів публічного управління в АПК важливе місце посідає переконання як особливий засіб правового впливу. Метод переконання справедливо вважається основним методом управлінського впливу державної інспекції, він реалізується шляхом здійснення морального впливу на відповідних посадових осіб та громадян шляхом використання засобів масової інформації, залучення до проведення контрольних заходів представників громадськості, надання методичної допомоги та ін. Найчастіше на практиці органи контролю використовують методи переконання і примусу в комплексі, що набувають все більшого поширення в Україні. Послідовне застосування цих методів полягає у формуванні в посадових осіб підконтрольних об’єктів необхідної правосвідомості, створенні умов щодо попередження та припинення правопорушень, а в необхідних випадках - притягнення до відповідальності за їх вчинення [3].
Спеціальні методи є складовою частиною загальних методів, які конкретизуються ними, і в сукупності реалізують загальне регулювання сільського господарства.
Далі детальніше проаналізуємо особливості кожного спеціального методу. Метод видання наказів, розпоряджень та вказівок є одним із ключових методів контролю в сільському господарстві України. Також важливим методом у списку спеціальних методів публічного управління є розгляд документації, який необхідний для нормального функціонування сільськогосподарського об’єкта.
Проведення реєстрації суб’єктів та об’єктів господарюючої сфери. Для прикладу, Держветфітослужба веде загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання [4].
Моніторинг як визначальний метод має на меті своєчасно зібрати, обробити, проаналізувати необхідну інформацію і тим самим відвернути негативні процеси в сільському господарстві України. Інформація, одержана згідно із цією системою спостережень, на практиці має виступати своєрідним сигналом-попередження про будь-які зміни стану об’єктів сільського господарства.
Також варто згадати про новітній метод контролю - метод впровадження досягнень науки та міжнародного досвіду. На сучасному розвитку держави він відіграє чималу роль, оскільки піднесення сільського господарства України, насамперед, залежить від наукових здобутків та світового прогресу.
Інспекторські перевірки є важливим елементом контролю, і в кожному окремо визначеному випадку вони вимагають чіткої регламентації.
Так, агропромисловий комплекс забезпечує суспільство продовольством і сировиною для промислового виробництва, охоплює виробни¬цтво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та переробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних, яку забезпечує держава шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів.
На підставі аналізу особливостей застосування адміністративно-правових методів публічного адміністрування у сфері АПК, встановлено, що для його ефективного функціонування необхідним є впровадження нових методів публічного управління та сучасних технологій шляхом проведення ряду змін, серед яких є внесення змін до КУпАП.
Література:
1. Гладун З.С. Адміністративне право України: Опорні конспекти лекцій. Тернопіль: Юридичний інститут ТАНГ, 2002. 228 с.
2. Поняття та види методів державного управління. URL: http:// bigreferat.com/ukr/bigreferat4879.html (дата звернення: 15.07.2018).
3. Костилев В.В. Організаційно-правові засади контрольної діяльності державних інспекцій у соціальній сфері: дисс... канд. юрид. наук: 25.00.01. Харків, 2003. 205 с.
4. Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України: Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 464/2011. URL: http: II zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 15.07.2018).
|