Сучасна Індія – країна, що від кінця ХХ століття динамічно розвивається і бере курс на набуття статусу «світової держави». Це відбувається завдяки низці чинників: геополітичному розташуванні Індії, потужної промислової бази, розвитком сільського господарства, зростаючим науково-технічним потенціалом. Доцільність співпраці України з Індією зумовлена низкою факторів як ринок збуту для власних товарів, так і зміцнення позицій в міжнародній ієрархії.
Проблемами сучасного стану, розвитком і перспективи відносин між Україною й Індією розглядаються здебільшого вітчизняними науковцями. Серед основних дослідників даного питання необхідно виділити таких, як Борділовська О.А. [1], Кобзаренко А.М. [2], Рачек Д.В. [3], Ходоровський А. [4].
Вивчення становлення, перспектива, розвиток двосторонніх відносин між Україною та Індією на сучасному етапі становлять мету цього дослідження. Яка, загалом, вирішується через спробу розв’язання ряду завдань: аналізу становлення міждержавних відносин, характеристика сучасного стану досягнутих результатів українсько-індійських відносин та визначення подальших перспектив співробітництва.
Контакти України з Індією були започатковані ще у 60 – 70-х роках ХХ століття за часів колишнього СРСР, коли Україна разом з іншими союзниками республіками надавала економічну і військову допомогу Республіці Індія, яка незадовго до того здобула незалежність. За оцінками фахівців, внесок України у загальний обсяг радянської допомоги Індії у середньому склав близько 30%, а у деяких секторах – металургії, важкому машинобудуванні, енергетиці, постачанні зброї – частка України була значно вищою [3, с. 48].
Таким чином, ще до здобуття незалежності Україна вже мала багатий історичний досвід відносин з Індією, що створювало базу у побудові політичних та економічних відносин між двома країнами.
З грудня 1991 року, коли Індія визнала Україну як суверенну незалежну державу виникає зміцнення двосторонніх відносин обох держав.
У січні 1992 року було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин, а згодом, у березні того ж року, Л. Кравчук здійснив свій перший закордонний візит саме до Індії. Він завершився підписання двосторонньої угоди про дружбу та співробітництво, торгівельно-економічні зв’язки та співпрацю в галузі науки й техніки. Індійська сторона також усвідомлювала перспективність зв’язків з Києвом, а тому в липні 1993 року до України з офіційним візитом прибув президент Індії Шанкар Шарма. У ході візиту сторони обговорили нагальні міжнародні проблеми та розвиток двосторонніх економічних зв’язків [4, с. 281].
Протягом 90-х роках між Україною і Індією було підписано більш ніж 10 двосторонніх угод, створена Індо – Українська міжурядова комісія по співробітництву в напрямках торгівлі, економіки, науки, технології і культури. У 1996 році Україна підписала контракт на постачання 320 танків Т-804Д з Пакистаном [3, с. 202] і з огляду цього контракти у травні 1998 року Індія провела ядерні випробування в пустелі Похран.
Новий рівень українсько-індійських міжнародних відносин набуває з 2001 року, коли Державний міністр закордонних справ Індії перебував з візитом в Україні. Було підписано договір про двостороннє сприяння та взаємний захист інвестицій.
У ході подальших взаємовідносин було підписано низку документів – договір про взаємну правову допомогу в цивільних та господарських справах, угоду про співпрацю у сфері оборони, угоду про співпрацю у сфері ядерної безпеки.
Протягом 2011 – 2012 років Україна активізувала свою політику щодо Індії та задекларувала намір розвивати з нею відносини всеохоплюючого партнерства, таким чином міжнародні відносини мають вивести двосторонню співпрацю на вищий рівень [2, с. 183].
У результаті подальших українсько-індійських відносин на сучасному етапі двосторонні відносини зміцнились в галузі фармацевтики, а також почали проводитись Дні української культури в Індії та Дні індійської культури в Україні.
Відносини України та Індії формуються під впливом пріоритетів торгівельно-економічної співпраці. Для України партнерство з Індією дає сприятливі умови у реалізації економічних інтересів, а також Індія – потужний міжнародний інвестор і окремі індійські компанії викликають інтерес до інвестування в українську економіку.
Пріорітетом Індії у відносинах з Україною слід вважати отримання доступу до міжнародної співпраці у науково-технічній сфері й передових технологій, залучення до економічної співпраці.
Таким чином, Індія надзвичайно перспективний партнер для України в регіоні. По-перше в економічному сенсі. Положенням на сьогодні крім згаданих напрямів, досить актуальним може стати взаємодія наших країн в області ІТ. Зокрема, українські вчені славляться розробками апаратного забезпечення і вмінням його просувати на ринку. Зі сторони Індії – вони готові про інвестувати для того, щоб Україна змогла модернізувати заводи із виробництва міндобрив, здавати землі в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.
Отже Україна має великі можливості у міжнародних відносинах з Індією. Але для цього необхідно залучати більшу активність та інтерес до співпраці і в подальшому майбутньому Індія може стати провідною ланкою для захисту українських національних інтересів.
Література:
1. Борділовська О.А. Зовнішня політика Республіки Індія у постбіополярний період (1991 – 2008) / О.А. Борділовська. – Київ: Київський університет, 2008. – 248 с.
2. Кобзаренко А.М. Розвиток українсько-індійських відносин у контексті пріоритетів зовнішньої політики Республіки Індія / А.М. Кобзаренко // Стратегічні партнери. - №1 (30), 2014. – С. 181 – 186.
3. Рачек Д.В. Зовнішньополітичні й економічні інтереси України в Індії: становлення, сучасний стан і перспективи / Д.В. Рачек // Проблеми міжнародних відносин. – 2011. – Вип. 3. – С. 199 – 211.
4. Ходоровський А. Пріоритети і перспективи політики України у відносинах з республікою Індія / А. Ходоровський // Історико-політичні проблеми сучасного світу. – 2014. – Т. 27 – 28. – С. 280 – 285.
|