ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
17.09.2008 22:37
Автор: Звєрєва Олена Володимирівна, доцент, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри цивільного права та процесу Донецького університету економіки та права
[Хозяйственное право. Хозяйственный процесс]
Необхідність гармонізації законодавства України обумовлюється, перш за все, необхідністю економічної інтеграції України в торговий простір ЄС. Одним з напрямів гармонізації законодавства України є захист прав споживачів.
Згідно статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством (Європейським Союзом) і державами-членами Україна взяла на себе зобов'язання прийняти заходи для поступового приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу в певних сферах [1]. До таких сфер відносяться, зокрема, захист прав споживачів; технічні правила і стандарти.
З метою реалізації завдань першого етапу виконання Програми було проведено порівняно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire, зокрема, у сфері захисту прав споживачів і в 2005 році його результати були видані під назвою “Правове регулювання захисту прав споживачів в Європейському Союзі і в Україні" [2]. На думку авторів, прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” [3] (далі Закон) забезпечив урахування в законодавстві України положень основних актів acquis ЄС в досліджуваній сфері.
Дійсно чинне законодавство України в питаннях захисту прав споживачів частково відповідає вимогам законодавства ЄС. Проте, проблему гармонізації законодавства про захист прав споживачів не можна вирішити без вирішення питання про гармонізацію національного законодавства України в цілому.
Нормативним актом, спрямованим на врегулювання економічних відносин в Україні є Господарський кодекс України. Як відомо, Господарський кодекс України був прийнятий одночасно з ухваленням нового Цивільного кодексу України, що викликало безліч суперечок з приводу доцільності їх ухвалення. Проте представляється, що вихід України на міжнародний рівень, бажання вступити в ЄС говорять про необхідність досягнення згоди в національному законодавстві.
Представляється, що в тривалій суперечці між цивілістами та господарниками слід ставити крапку. Ю.К.Толстой говорить, що накопичений людством досвід кодифікування цивільного і торгового законодавства свідчить про те, що розвиток економічного обороту владно диктує подолання партикуляризму в законодавстві, розмиває сословні, національні та інші бар'єри і кінець кінцем приводить до уніфікації законодавства, виступаючи як один з важелів національної консолідації колись роздроблених станів та кланів [4].
На думку Алексеєва С.С. в ході історичного розвитку границі між публічним правом і приватним правом у ряді областей суспільного життя стираються, виникають змішані публічно-правові та приватно-правові відносини [5]. При цьому, з розвитком законодавства, обумовленого потребами економічних, а також соціально-політичних та інших відносин, видаються комплексні нормативні акти, що зачіпають цілі сфери соціального життя або їх ділянки.
Як відомо, будь-яка галузь права регламентує певну сферу суспільних відносин. Комплексність тієї або іншої галузі права є ні що інше як прояв взаємодії різних галузей права [6]. Необхідно визнати, що не буває абсолютно самостійних, рафінованих галузей права. Нормативно-правові акти, що розробляються і приймаються, повинні бути направлені на зручність в застосуванні їх на практиці. При цьому не найважливішу роль грає відношення до тієї або іншої галузі права окремої норми того або іншого нормативно-правового акту.
Викладене дозволяє зробити висновок про те, що тривала суперечка між цивілістами та господарниками не приносить нічого позитивного у формування національної правової системи. Подальший розвиток галузей права національного законодавства повинен будуватися на принципах їх взаємодії, а не розмежування. І лише шляхом взаємодії норм права можна забезпечити належний захист прав споживачів.
Представляється, що завдання забезпечення ефективного захисту споживачів на сучасному етапі може бути вирішене, по-перше – шляхом забезпечення випуску і надходження в торгову мережу високоякісної продукції, якісного виконання робіт і надання послуг (завдяки чому споживачі не стикатимуться з порушенням своїх прав, а тому – не потребуватимуть їх захисту, тобто мова йде про господарсько-правові норми спрямовані на попередження порушень прав споживачів), а по-друге – за допомогою надання споживачеві пріоритету у відносинах з виробниками (цивільно-правові норми). При цьому слід враховувати, що у взаєминах за участю споживачів важливим чинником є наявність соціально значущого результату (задоволення потреб громадян).
Кажучи про гармонізацію законодавства, спрямованого на захист прав споживачів слід мати на увазі, що споживче право є комплексним інститутом провідну роль в якому грають господарсько-правові норми.
Література:
1. Огляд стану адаптації законодавства України до acquis communautaire.-К.:ТОВ “Ніка-Прінт”-2006.-С.9.
2. Огляд стану адаптації законодавства України до acquis communautaire.-К.:ТОВ “Ніка-Прінт”-2006.-С.9-11, 17-18, 376-419.
3. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. №1023-XII” від 01.12.2005 р. №3161-IV.
4. Толстой Ю.К. Еще раз о хозяйственном законодательстве, Правоведение, 1990. - № 3. – С.29.
5. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, - 1994. – С. 102.
6. Зверева Е.В. Гармонизация законодательства Украины как необходимая предпосылка гармонизации с законодательством Европейского Союза //Материалы II Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження – 2006”. Том 4. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 108.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
