З метою реалізації конституційного права на отримання інформації, передбаченого ст. 34 Конституції України громадяни вправі подавати запит на інформацію.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації") [1].
З метою реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів громадяни вправі звертатись у відповідні органи з заявами чи скаргами про порушення таких прав, що є видами звернень, які не слід утотожнювати з інформаційними запитами.
Так, особливістю інформаційного запиту є його зміст який полягає у проханні надати інформацію, звернення – це прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Основною відмінністю запитів на отримання інформації від звернень громадян є загальні строки надання відповідей на них: на запити – не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту; на звернення – не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Право на запит на інформацію і право на звернення регулюються окремими законодавчими актами. Так, вимоги до запиту на інформацію передбачені в Законі України «Про доступ до публічної інформації» [1], вимоги до звернення – в Законі України «Про звернення громадян» [2].
Відмінність подання запиту на інформацію від звернення громадян полягає також у тому, що вони обмежені наявністю певних реквізитів. Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі [1].
Отже, запит на інформацію характеризується певними особливостями, а саме порядком оформлення, термінами надання відповідей, процедурою реєстрації та обліку, практичним значенням. Правовідносини щодо розгляду звернень громадян і доступу до публічної інформації через подання інформаційних запитів, які є спорідненими правовими інститутами, врегульовані різними нормативними актами і мають різний правовий режим. Ключова відмінність між зверненням громадянина й запитом на інформацію полягає, перш за все, в меті, якої прагне заявник.
Література:
1. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011р. № 2939–VІ. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 (дата звернення: 10.06.2019).
2. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр (дата звернення: 11.10.2019).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
