У кримінальному провадженні існує велика кількість дій, які здійснюють органи досудового розслідування, за допомогою яких і досліджуються ті чи інші обставини, розкриваються факти злочину та з'являється певна інфомація щодо кримінальної справи. Особливе місце займають слідчі дії, які є першочерговими заходами, які повинні здійснуватися відразу після відкриття провадження, для перевірки та уточнення доказів. Кримінальний процесуальний кодекс України, який безпосередньо регулює такі слідчі дії та взагалі весь кримінальний процес зазначає такі їх види:
а) допит, у тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (статті 224-226 КПК), допит у режимі відеоконференції (ст. 232 КПК);
б) пред’явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК); в) обшук (статті 233-236 КПК); г) огляд: місця події, місцевості, приміщень, житла чи іншого володіння особи, речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК), місця вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 2 ст. 520 КПК); д) слідчий експеримент (ст. 240 КПК); е) освідування особи (ст. 241 КПК); є) залучення експерта та проведення експертизи (статті 242-243 КПК) [3, с. 365].
Таким чином, законодавство включає в перелік слідчих дій огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, адже трапляються випадки, коли такі засоби необхідні для перевірки чи встановлення певних доказів.
Ексгумація – це слідча (розшукова) дія, що полягає в регламентованій законом спеціальній процедурі викопування, виймання трупа із місця захоронення з одночасним його оглядом [2, с. 33].
Причинами ексгумації трупа є: необхідність отримати відповіді на запитаня, які постали у зв’язку зі знову відкритими обставинами справи; непроведення огляду трупа або неналежне його проведення; відсутність первинного судово-медичного дослідження (захоронення трупа без патологоанатомічного розтину, таємне поховання трупа); наявність упущень або недостатність первинного судово-медичного дослідження трупа; необхідність пред’явлення ексгумованого трупа (його залишків) для впізнання.
До відкриття труни у протоколі описують її зовнішній вигляд, стан, матеріал з чого вона виготовлена, можлива деформація, яка відбулася з нею за певний проміжок часу. Також робиться запис про глибину розташування труни, стан грунта. Після відкриття труни робиться загальний опис тіла, тобто опис зовнішнього вигляду, положення та його стану. Тому можна зробити висновок, що такі дії дуже схожі на звичайний огляд трупа, не беручи до уваги місце де його проводять [4, с. 125].
Тому можемо прослідкувати точну та поетапну фіксацію всіх характеристик й ознак встановлених, при проведенні таких дій, що звичайно дає можливість досконало та грунтовно дослідити і проаналізувати докази.
Також визначальною рисою таких дій є те, що огляд можуть проводити як на місці проведення ексгумації так і в спеціальний закладах, де вже ретельно буде проведена експертиза та можливий розтин, для встановлення певних доказів. Що є доволі зручно, адже не завжди є можливість проведення необхідних експертних досліджень на місці поховання, у зв’язку з відсутністю встановлених умов та техніки, за допомогою якої і будуть здійснюватися судово-медичні дії.
Особливістю ексгумації трупа є те, що такі дії дуже тісно пов’язані з моральним аспектом, адже це моральний тиск для рідних та близьких померлого, проте незважаючи на це кримінальний процес не передбачає надання дозволу близьких родичів на ексгумацію, а тільки за постановою прокурора. Тому дуже важливою реформою в законодавстві було б внесення змін до ст. 239 КПК, та зазначити потребу у наданні письмової згоди рідних на проведення таких дій досудового розслідування. А у разі якщо родина не згодна з цим, тоді вже прокурор має вносити клопотання до слідчого судді та вирішувати це питання, якщо реально є вагомі підстави для ексгумації.
Отже, огляд трупа, який пов’язаний з ексгумацією трупа безпосередньо стосується слідчих (розшукових) дій, адже за допомогою таких дій відбувається подальше розслідування справи та визначення додаткових обставин злочину. Огляд трупа після його захоронення є надзвичайно важливим при певних обставинах, які виникають під час кримінального розслідування, зокрема є випадки коли огляд трупа не був проведений або здійснений в неналежних умовах та формі, тому є потреба проведення повторного огляду. Ексгумація трупа є окремим видом слідчих дій, тому вона враховує велику кількість правил щодо її проведення, проте все – таки є певні недосконалості законодавства та прогалини, зокрема це здійснення таких заходів без надання на те дозволу рідних, які безпосередньо організовували це захоронення та для яких такі слідчі методи можуть не відповідати моральним засадам. Зважаючи на певні недосконалості і в правовому регулюванні і з практичної точки зору, ексгумація трупа повинна застосовуватися в слідчому процесі, адже трапляються випадки, коли у слідства виникають нові домисли щодо скоєння того чи іншого злочину та є потреба нових доказів.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 // Відомості Верховної Ради України. - 2019 .- № 4651-VI.
2. Денисюк П. Д. Особливості ексгумації трупа в кримінальному провадженні / П. Д. Денисюк, М. М. Шевчук // «Молодий вчений» / П. Д. Денисюк, М. М. Шевчук. – Рівне, 2017. – (УДК 343.132; вип. 5). – 32-35 с.
3. Кримінальний процес : підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туман К82 та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. - X. : Пр; 2013.-823 с.
4. Пацула М. П. Правові аспекти ексгумації трупа у кримінальному провадженні / М. П. Пацула // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки / М. П. Пацула.. – (Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність). – (УДК 343). – 124-127 с.
________________
Науковий керівник: Дубович Олеся Валеріївна, кандидат юридичних наук, Полтавський юридичний коледж Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
|