:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ ПО СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 63)

Срок представления материалов

11 июля 2024

До начала конференции осталось дней 0


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ДОКАЗУВАННЯ ПО СПРАВАХ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
 
25.09.2008 10:44
Автор: Толкачов Дмитро Ігорович, аспірант другого року навчання кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Гражданское и семейное право. Гражданский процесс. Коммерческое право. Международное частное право]
Останнє десятиліття питання відшкодування моральної шкоди стає все дедалі актуальнішим. Практика не стоїть на місці і якщо раніше сформулювати принципи визначення самої моральної шкоди та її відшкодування було дуже важко, то зараз ми можемо спостерігати за певними доробками в цій сфері.
Так, відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
В то же час „білих плям”, які зараз присутні в цій сфері вистачить ще на досить великий термін вивчення. В площині не достатньо визначеного лежить такий елемент інститут відшкодування моральної шкоди, як причинно-наслідковий зв’язок між противоправним діянням, його наслідками, та сумою яка підлягає відшкодуванню.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Більш детальні рекомендації вказані у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Зокрема, Пленум Верховного Суду України, вказує на обов’язок з’ясування судом обставин пов’язаних з тим, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Але при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З одного боку, такі засади є цілком демократичними, але в той же час породжують неоднозначність практики, оскільки кожен суддя оцінює обставини подібної справи суб’єктивно. Тому, метою подальшого вивчення повинен стати саме аналіз та структуризація вищевказаних причинно-наслідкових зв’язків у сфері відшукування шкоди, та їх впливу на суми, які підлягають відшкодуванню.

Література:
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”;
2. Конституція України від 28.06.1996 р. – ВВР. – 1996. – № 30.
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. – ВВР. – 2003.
4. Цивільне право України: Підручник / Під ред. Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003.

e-mail: dtolkachov@yandex.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РЕЙДЕРСТВО: ИНСТРУМЕНТ ЭКОНОМИКО-ПРАВОВОГО МАНИПУЛИРОВАНИЯ
29.09.2008 14:29




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше