В суспільстві встановлено принцип, що найважливіше благо особистості є здоров'я людини. Такий принцип закріплений і в Конституції України, окрема в ст. 3 [1].
На думку М.І. Бажанова та Ю.В. Бауліна "тілесне ушкодження — це протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що виражається в порушенні анатомічної цілості або фізичної функції органів і тканин тіла людини" [2, с. 16]. Такої ж думки і В.И. Борисов та В.Н. Куц : "телесного повреждения: это противоправное, умышленное или неосторожное причинение вреда здоровью другого человека, выразившееся в нарушении анатомической целости или физиологической функции органов и тканей человеческого тела" [3, с. 16-17].
Проте, Ю.І. Скуратов та В.М. Лебедев вважають, що "далеко не будь-яка шкоду здоров'ю, навіть, якщо така шкода виникла в наслідок дії факторів зовнішнього впливу, можна називати тілесні ушкодження" [4, с. 95].
На думку Н.Ф. Кузнецової та І.М. Тяжкової в доктрині кримінального пава шкода здоров'ю розкривається через положення медицини. Під шкодою здоров'ю людини слід розуміти або тілесні ушкодження, тобто порушення анатомічної цілості органів і тканин або їх фізіологічних функцій, або захворювання або патологічні стани, що виникли в результаті впливу різних факторів зовнішнього середовища: механічних, фізичних, хімічних, біологічних, психічних [4, с. 96].
На думку В. В. Сташиса, В. Я. Тація здоров’я людини як об’єкт тілесного ушкодження охороняється кримінальним законом з моменту початку родового процесу. Закон охороняє здоров'я кожної людини незалежно від її фізичного стану (бездоганно здорова людина, хворий, божевільний, особа, яка перебуває в безнадійному стані внаслідок травми, тощо), а також від її моральних якостей, віку, службового становища тощо. Тілесне ушкодження - це посягання на здоров’я іншої людини. Заподіяння самому собі тілесного ушкодження, навіть тяжкого, за загальним правилом не є злочином і кримінальну відповідальність тягне за собою лише у випадках, якщо воно є засобом здійснення іншого злочину [5, с. 134].
Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КК України [2] під умисним тяжким тілесним ушкодженням розуміється умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя [2].
Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних [6].
Так, КК України виділяє такі ступені тілесних ушкоджень: тяжке, середньої тяжкості та легке [2].
До ознак тяжкого тілесного ушкодження належить:
а) небезпека для життя;
б) втрата будь-якого органа або втрата органом його функцій;
в) душевна хвороба;
г) розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину;
д) переривання вагітності;
е) невиправне знівечення обличчя [6].
Так, відповідно до законодавства тяжкими тілесними ушкодженнями вважаються такі ушкодження, які є небезпечними в момент нанесення [2].
Небезпечними для життя ушкодження є такі ушкодження, що загрожують життю потерпілого і за характером нанесення можуть призвести до смерті потерпілого. Наслідок заподіяного ушкодження не може впливати на визнання його тяжким [5, с. 140].
До тяжких тілесних ушкоджень також відноситься таке ушкодження, яке призвело до втрати органа, або частини органа, або до втрати його функції. Тілесне ушкодження є тяжким і у разі виникнення в наслідок ушкодження інші розлади здоров'я, що призвело до стійкої втрати працездатності. Іншими розладами здоров'я вважається такі ушкодження, що не характеризуються ознаками, перелічені в ст. 121 КК України [2]. В такому випадку особливе значення має стійкість втрати працездатності (не менше 13), яка передбачена законодавством тільки у разі інших розладів здоров'я.
Література:
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кримінальне право України: Особлива частина / Бажанов М.І. Баулін Ю.В. ― Харків.: 2006 . ― 197 с.
3. Преступления против жизни и здоровья / Борисов В.И. Куц В.Н. ― Харків.: Консум, 1995. ― 104 ст.
4. Курс уголовного права. Том 3. Особенная часть / Кузнецова Н.Ф. Тяжкова И.М. ― Москва.: Зерцало-М. - 2002. - 312 с.
5. Кримінальне право України: Особлива частина // За редакцією професорів В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Право.- Харків. - 2010. - 576 с.
6. "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень": МОЗ України; Правила от 17.01.1995 № 6 : [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95?lang=ru.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
