Тлумачення міжнародно-правових норм виступає різновидом тлумачення юридичних норм, а тому використовує усі способи тлумачення, застосовні в теорії права, "за винятком тих, які суперечать самій істоті міжнародного права, заснованого на добровільній угоді суверенних суб'єктів" [1]. Проте тлумачення міжнародних договорів має свою специфіку та відрізняється від тлумачення національних норм. Це зумовлено в першу чергу особливістю міжнародного договору, який є "угодою між суб'єктами міжнародного права, укладення, дія і припинення якого регулюються міжнародним правом" [2].
Найважливіші положення щодо тлумачення міжнародних договорів містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 (ст. 31, 32, 33).
Звичай як джерело права міжнародного договору посідає значне місце в цій галузі поряд із договірними нормами. Звичаєвими нормами регулюються питання щодо структури міжнародного договору, проведення переговорів із вироблення тексту договорів, правила й засоби тлумачення міжнародного договору та ін. [3].
Аналіздоговірної практики свідчить, що однакові за формою і змістом акти виступають в різних формах - угоди, конвенції, договори. Проте різне найменування не впливає на їх юридичну природу і силу, що закріплено у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
При тлумаченні міжнародних договорів інтерпретатор керується правилами їх тлумачення, встановленими в міжнародних конвенціях, угодах, якщо вони не суперечать законам України [4, С. 39].
В процесі тлумачення міжнародних договорів необхідно виокремлювати принципи, види і способи тлумачення, які найбільш змістовно характеризують особливості даного процесу.
Принципи тлумачення міжнародних договорів містять загальні правила тлумачення, яківідображають особливостіміжнародного договору як угоди суб'єктів міжнародного права, в першу чергу держав. На наш погляд, їх доцільно поділяти на загальні, що властиві процесу тлумачення різних правових норм та спеціальні, що є особливими саме для міжнародних договорів (рис. 1.).
Загальним для процесу тлумачення міжнародних договорів є його поділ на офіційне (учасники чи міжнародні органи, вказані в тексті договору, органи, що спеціально створені даним договором) і неофіційне (юристи, історики права, журналісти, вченіз міжнародного права).
Специфічними видами є поділ тлумачення міжнародних договорів за його суб’єктами тлумачення на міжнародне (суб’єкти ̶ міжнародні органи, передбачені в самому договорі) і внутрішньодержавне (компетентний орган держави).
Міжнародне тлумаченняміжнародних договорів у свою чергу залежно від суб’єкту поділяється на міжнародне адміністративне тлумачення (органи, уповноважені державами здійснювати тлумачення) і міжнародне судове тлумачення (Міжнародний Суд ООН). Дане тлумачення стосується як двосторонніх, так і багатосторонніх міжнародних угод, та обов’язкове для учасників договору. Також виокремлюється автентичне тлумачення, яке здійснюється за угодою учасників договору і також є обов’язковим для них(у формі спеціальної угоди або протоколу, обміну нотами, тлумачення термінів у тексті договору).
Внутрішньодержавне тлумачення міжнародних договорів здійснюється згідно з національним правом у формі декларацій, заяв або інших документів, які додаються до договору.Держава в односторонньому порядку тлумачить зміст договору, що є обов’язковим тільки для держави, яка його тлумачить.
Щодо способів та прийомів тлумачення, то використовуються загальноприйняті: граматичний, логічний, систематичний та історичний.
Головну роль при тлумаченні договірних положень відіграє намір сторін (держав) під час створення договору - при певних сумнівах договірні положення слід інтерпретувати на користь необмеженої свободи суверенних держав – сторін договору.
Література:
1. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. М. Издательство «Юридическая литература». 1997. С. 82.
2. Звєрєв Є.О. Тлумачення міжнародних договорів національними судами: європейський досвід та українська практика : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.01; Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад.".К. 2015. 16 с.
3. Общая теория права и государства / Под ред. B.B. Лазарева. М. Юристъ. I996. C. 215.
4. Трагнюк О.Я. Тлумачення міжнародних договорів: теорія и досвід європейських міжнародних судових органів // Дис. канд. юрид. наук: 12.00.11. ̶ Харків. 2003. 205 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
