Умови успішного трансферу знань включають їх затребуваність, новизну, наявність відкритих баз даних, мереж передачі та каналів доступу, програм навчання і підвищення кваліфікації, мобільність носіїв знань, а також налагодження тісної співпраці з партнерами, набуття прав інтелектуальної власності спільно з партнерами [1, c. 261].
Діяльність партнерів особливо актуальна у науковому парку.
Зокрема, А. К. Митник пропонує залучати якомога більшу кількість партнерів як засновників та учасників наукових парків, та підприємств, установ, організацій, що дозволить не лише залучити додаткові фінансові ресурси, але й диверсифікувати ризики, розширити предмет діяльності наукового парку [2, c. 98].
За ст. 1 Законом України «Про наукові парки» партнери наукового парку — суб’єкти господарювання, що уклали з науковим парком договір про партнерство. Основними функціями наукового парку, пов’язаними з діяльністю партнерів, є такі: інформаційно-методичне, правове та консалтингове забезпечення засновників і партнерів наукового парку, надання патентно-ліцензійної допомоги; захист і представництво інтересів засновників і партнерів наукового парку в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими суб’єктами господарювання під час організації та виконання проєктів наукового парку в межах, визначених установчими документами наукового парку.
Отже, згідно з вищезазначеним законом партнерами наукового парку є суб’єкти господарювання. За ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються: господарські організації та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно, партнерами наукового парку можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність.
На сьогодні партнерами Наукового парку «Київська політехніка» є понад 30 підприємств і компаній, за участю яких виконуються майже 40 інноваційних проєктів і науково-технічних робіт. За 3 роки функціонування наукового парку в інноваційному середовищі виконано робіт на суму понад 20 млн грн. Наголосимо, що це позабюджетні кошти. Серед замовників — ТЕЦ № 6 «Київенерго», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ВАТ «Мотор-Січ», НАК «Нафтогаз України» та багато інших [3].
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать співробітникові наукового парку, який створив цей об’єкт, але й науковий парк зі свого боку може мати певний обсяг немайнових прав при створенні об’єкта інтелектуальної власності через фінансування таких досліджень, утворення умов і сприяння науковому розвитку такої технології [2, c. 130]. Майнові права на технології та об’єкти права інтелектуальної власності, створені під час виконання проєктів наукового парку, є власністю наукового парку та/або його партнерів, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 17 Закону України «Про наукові парки».
Припускаємо, що ефективна діяльність наукового парку як учасника національної інноваційної системи та провідного суб’єкта трансферу технологій має супроводжуватися співпрацею постійних партнерів щодо створення об’єкта інтелектуальної власності у науковому парку, а також включати пошук нових партнерів.
Таким чином, по-перше, партнерами наукового парку можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність, по-друге, партнери мають разом із науковим парком майнові права на технології та об’єкти права інтелектуальної власності, створені під час виконання проєктів наукового парку.
Література:
1. Довбенко В. І. Роль потенціалу трансферу знань і технологій в інноваційному процесі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2013. № 776. С. 254–263. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPM_2013_776_40.
2. Митник А. К. Науковий парк як суб’єкт правовідносин інтелектуальної власності: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Митник Анна Костянтинівна; Приват. ВНЗ «Ун-т Короля Данила». Івано-Франківськ, 2018. 260 с.
3. Чудаєва І. Наукові парки: суть, функції та перспективи створення. Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.1. Збірник науково-технічних праць Національний лісотехнічний університет України. С. 352–361. URL: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2011/21_1/352_Czud.pdf.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
