Соціальні норми-правила поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в суспільстві в зв’язку з проявом їх волі і забезпечуються різними засобами соціального впливу.
До соціальних норм відносяться норми моралі, звичаї(традиції), норми права, релігійні, корпоративні, етичні, сімейні норми.
Порівнюючи соціальні норми між собою легко прийти до висновку, що норми права носять особливий характер, що випливає з ознак норм права: загальнообов’язковість, формальна визначеність, санкціонованість державою, забезпеченість всіма формами держаного впливу.
Однак, слід зазначити, що норми права тісно пов’язані з іншими соціальними нормами і часто відбувається взаємозаміна одних соціальних норм іншими.
Порівняємо норми права і норми моралі. Мораль – загальноприйнята норма поведінки в соціумі, що формується поколіннями. У кожного наступного покоління моральні норми відрізняються від попередніх бо на їх формування впливає науковий, технічний розвиток суспільства. Ось чому між поколіннями «прірва». Однак, навіть в серед представників одного покоління є різниця в моральних устоях. Адже, на формування моралі окремого індивіда впливає його оточення, виховання і т. ін. Отож, ми сміливо можемо сказати, що мораль у кожного своя. Це суттєво відрізняє норми моралі від норм права. Але часто буває так, що норми моралі стають нормами права і навпаки.
До прийняття закону України №2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22 вересня 2005р. кожен з громадян, які палять самі вирішували морально чи ні палити на автобусній зупинці, на території дитячої установи, поблизу кінотеатру і т. ін. Але з появою закону, що регулює де заборонено палити і встановлює покарання, норма моралі втратила свою силу перетворившись на норму права.
Іноді, відбувається і перетворення, коли норма права стає іншою соціальною нормою. Наприклад, традиція прикрашати ялинку на Новий рік має глибоке коріння і сформувалася через норму права. Наші предки святкували Новий рік спочатку на початку весни, а згодом восени. Новорічний стіл прикрашав так званий «дідух» - особливим чином зв’язаний сніп з жита та пшениці, що символізував достаток. Лише в 1700р. Петро І видав указ, за яким святкування Нового року переносилося в ніч з 31 грудня на 1 січня. В указі цар також наказав «украшать дома елью, наряжать их всякой дребеденью…» Пройшли сотні років, указ Петра І уже не діє, але на його основі сформувалася традиція.
Прикладів подібного перевтілення, взаємозаміни соціальних норм безліч, що дає змогу зробити висновок: соціальні норми тісно зв’язані між собою, особливе місце серед них посідають норми права, що часто транспортуються в інші соціальні норми, або беруть з них початок…
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
