На сьогодні, дослідженням сутності держави у науковій літературі присвячено чималу кількість наукових праць дослідників у означеній сфері. Однак, слід зазначити, що розуміння сутності держави у цих наукових доробках розглядалося різнобічно і єдиного підходу до розуміння держави і її визначення у вітчизняній науковій думці не сформувалося. Проте, слід зазначити, що без аналізу цих наукових праць ми не зможемо повному обсязі провести дослідження означеної категорії. Торкаючись нижче поданих наукових праць ми можемо визначити особливості держави та її сутність.
За визначенням В.О. Корнієнко держава - форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу [1, c. 2].
Посилаючись на матеріали Г.O. Самійло, державі належить подане нижче визначення: «держава як організація влади в суспільстві живе та розвивається під час своєї безперервної діяльності. Пасивність суперечить сутності держави. Особливості державної діяльності розкриваються за допомогою такої категорії, як «функції». Розгляд держави у функціональному аспекті найбільш яскраво виявляє мету, що вона ставить перед собою, ту реальну роль, яку відіграє у вирішенні головних завдань суспільного розвитку і, насамперед, у задоволенні різноманітних інтересів населення» [2, c. 2].
У підручнику «Загальна теорія держави та права» професор C.O. Комаров виклав таке визначення цієї категорії: держава – це форма організації суспільства, покликана забезпечувати його цілісність і керованість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а отже, служить його інтересам.
Воно є політичною організацією всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства. Однак в класово-антагоністичному суспільстві держава, виконуючи загальносоціальні функції, все більше підпорядковує свою діяльність інтересам самого економічно могутнього класу, перетворюється на знаряддя його класової диктатури, набуває чітко виражений класовий характер [3, c. 2].
Отже, провівши аналіз наукових праць ряду авторів, присвячених дослідженню такої юридичної категорії, як «держава», ми можемо означити, що, на сьогодні, у науковій літературі відсутнє єдине визначення цьому юридичному типу. Саме це ставить перед нами завдання стосовно надання визначення цій юридичній категорії. Тому ми пропонуємо наступне визначення: «державa - є політичною організацією громадянського суспільства, яка організовує та керує життям населення, забезпечує його охороною прав і свобод людини, функціонує на основі взаємних морально-правових обов’язків та характеризується низкою ознак».
Література:
1. Ващенко К.О., Корнієнко B.O. Політологія для вчителя : навч. посіб. Київ : Вид-во ім. М.П. Драгоманова, 2011. 406 с.
2. Саміло Г.О. Особливості тлумачення права в різних правових системах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2016. Вип. 39 (1). С. 15-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2016_39%281%29__5
3. Комаров С.А. Загальна теорія держави та права : підручник. Харків : НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2009. 583 c.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
