Формування органів місцевого самоврядування, як інституту народовладдя, на теренах України відбувалось протягом всієї історії країни. Основи самоврядування полягають у тому, що населення усвідомлює свою відповідальність за подальший розвиток своєї держави та самостійно вирішує муніципальні проблеми.
В ході дослідження історичних та соціально - політичних етапів розвитку органів самоврядування на території Європи та України можна визначити, що місцева влада на українських теренах формувалась як інститут народовладдя, змінюючи вектор з західного на східний. Здебільшого демократичні форми управління переважали та давали ефективні результати. Слов’янське суспільство в додержавний період та в часи правління перших київських князів побудувало такі форми управління, які були взірцем державотворення в середньовічній Європі. Майже на два століття генезис самоврядування був зупинений з приходом монголо-татарських завойовників, та нова демократична форма управління, яка прийшла на українські терени з Європи - Магдебурзьке право, дала змогу все надолужити. Раннє козацьке самоврядування, ще один взірець демократії з дієвими механізмами запобігання зловживань, було змінене на російські загальноімперські форми місцевого управління. Нова спроба демократичного державотворення під час Української національної революції 1917-1921рр. була достатньо короткотривалою і швидко була замінена на централізовану радянську форму місцевого управління, що базувалась на основі дотримання пріоритету "загальнодержавних" інтересів. Отримання у 1991 році Україною незалежності, перехід від тоталітарного до демократичного режиму також потребували реформування органів державної влади з радянських сталих форм до більш сучасних та прогресивних. Українське населення повинно заново вчитися керувати країною, переосмислити роль людини у державотворчих процесах [10].
Конституція України закріпила на конституційному рівні поняття місцевого самоврядування, систему органів та основні повноваження, а з прийняттям 7 грудня 1990 року закону «Про місцеві ради народних депутатів і місцеве регіональне самоврядування» в Україні розпочався процес відновлення місцевого самоврядування як публічної інституції. Згідно статті 1 закону визначались поняття і територіальна основа місцевого та регіонального самоврядування [3].
Селище міського типу Олексієво-Дружківка Донецької області - центр селищної ради, підпорядкованої Дружківській міській раді. Розташоване воно на берегах річки Кривий Торець. В селищі розміщена залізнична станція «Кіндратівка» Донецької залізниці. Населення – 8305 чоловік [1, с. 6].
В Олексієво-Дружківці є загальноосвітня школа та школа-інтернат, амбулаторія, бібліотека. Більшість мешканців селища працюють на місцевих підприємствах: ПАТ «Кіндратівський завод вогнетривких виробів», ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика» [1, с. 6].
Головами селищної ради за часів відновлення місцевого самоврядування були: Тутов Г. Л. (1990-1994рр.), Скубанов В. Г. (1994-1998 рр.). Період, коли головою сільради був Скубанов В. Г., виявився найскладнішим для селища. До 1994 року спрацьовували попередні зв’язки з підприємствами. Завдячуючи директору «Кіндратівського заводу вогнетривких виробів» Шпаку Л. О. і начальнику КСУ «Енергоремонт» А. В. Ковальському, були побудовані газорозподільчі пункти. Мешканці селища кооперувалися та прокладали газопроводи до жител. Згодом прибутки селища припинили відповідати витратам. Важливу роль в той період часу відігравали органи самоорганізації населення- голови квартальних комітетів [1, с. 301].
Закон про місцеве самоврядування, прийнятий 21 травня 1997 року, надавав ширші повноваження місцевим радам. На той момент селищним головою була Білашенко Лідія Дмитрівна. З 1973 року по 1980 рік – депутат Дружківської міської ради, член Партії Регіонів. Її програмою було: розвиток селища, його духовне відродження, захист конституційного права жителів, поліпшення добробуту і злагоди кожної родини. Селищний голова активно почала налагоджувати зв’язки з підприємствами селища. За 2003 рік до бюджету селища надійшло 596,0 тис. грн., що складає 104% до річного призначення. ПАТ «Кіндратівський завод вогнетривких виробів», головне підприємство селища, перерахував у місцевий бюджет 279,5 тис. грн. Отримані доходи були витрачені на утримання бюджетних установ [2].
У 2002-2006 рр. селищна рада працювала над проблемами розвитку соціальної сфери, покращенням медичного обслуговування населення, благоустроєм та газифікацією мікрорайонів селища, збереженням історичної спадщини та вихованням духовності підростаючого покоління. За 2005 рік було проведено ремонт у селищній амбулаторії, закуплено нове обладнання (автоклав, електрокардіограф, стоматологічні прилади). Почалося поповнення бібліотечного фонду селища. В тому ж році, завдячуючи депутату Верховної ради Н. С. Комарю і міському голові Л. І. Захватову, було прокладено газопровід довжиною 3, 9 км [1, с. 302].
Саме з 2005 року починаються спроби реформування органів місцевого самоврядування в Україні з метою зменшення кількості територіальних громад шляхом об’єднання. У 2005 році за дорученням Прем’єр-міністра України робочою групою було розроблено план заходів щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям», який містив в собі перелік дій щодо вирішення питання адміністративно-територіальної реформи. З відставкою Уряду активна діяльність в цьому напрямі припинилась, можливо цей факт вплинув на те, що діяльність наступного селищного голови Вовкотруба А. А. (2006-2010 рр.) була непомітна для громади [6].
У 2010- 2012 роках спостерігалась тенденція до централізації та партократії як на загальнодержавному так і на місцевому рівні. За результатами місцевих виборів 2010 року депутатами Олексієво-Дружківської селищної ради стали 8 членів Партії регіонів та 22 самовисуванця. Та при ретельнішому аналізі встановлено, що серед самовисуванців 9- теж члени Партії регіонів, таким чином із 30 депутатів сільради 17 були однопартійцями [7], не дивлячись на це, консолідації у місцевій владі та суспільстві не відбулось. Маючи в селищній раді переважну партійну більшість, голова селищної ради Нагорська Ю. М. не змогла налагодити ефективну діяльність, тому була змушена достроково залишити посаду.
Процес утворення ОТГ (з селищем Олексієво-Дружківка у складі) припадає на каденцію нині діючого селищного голови Світленка О. В., який має занадто низький рівень довіри в мешканців [6]. Складність процесу утворення ОТГ полягає ще й в тому, що в громади селища Олексієво-Дружківка немає єдиного бачення майбутнього [6]. Мешканці похилого віку ще пам’ятають своє селище у складі Костянтинівського району та вбачають подальший розвиток лише у складі Костянтинівської ОТГ. Молодь Олексієво-Дружківки бажає залишитися у Дружківській громаді. Люди, які ознайомлені з ініціативою влади щодо адміністративно-територіального реформування, плекають надію утворити Кіндратівську ОТГ з селищ Білокузьминівка, Веролюбівка, Куртівка, Осинове, Кіндратівка із центром в Олексієво-Дружківці [6, 5], що можливо згідно Статті 3 закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». А саме:
1. Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
2. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською [4].
Слід зауважити, що селище Олексієво-Дружківка не суміжне з містом Дружківка, що становить проблему об’єднання в єдине ОТГ [9].
В ході проведення Ларіною О. О. в період з 23 жовтня по 20 грудня 2018 року соціологічних досліджень було встановлено, що процес формування органів місцевого самоврядування селища Олексієво-Дружківка в період адміністративно-територіальної реформи (децентралізації) має такі проблеми: населення селища Олексієво-Дружківка недостатньо обізнане про ініціативи влади з приводу децентралізації в Україні та не розуміє в повному обсязі, що означає активна громадянська позиція; відсутність спільної думки в мешканців про те, в складі якої громади вони вбачають своє майбутнє; зростання незадоволення діяльністю селищної влади, яке не сприяє консолідації суспільства та відштовхує від взаємодії з владою.
Станом на 12.06.2020 р. ОТГ (з селищем Олексієво- Дружківка у складі) утворено за розпорядженням КМУ, бо не було досягнено консенсусу серед місцевих мешканців та між населенням та владою [8].
Література:
1. Відома і невідома Олексієво-Дружківка. Друге видання. – Донецьк: Донбас, 2012. 340 с.
2. Дружковский рабочий № 48- 25.04.2002.
3. Закон України «Про місцеве самоврядування» - [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
4. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»- [Електронний ресурс]: Режим доступу - https://vinrada.gov.ua/zakon-ukraini-pro-dobrovilne-obednannya-teritorialnih-gromad.htm
5. Протокол зборів мешканців вулиці Лівобережної селища Олексієво- Дружківка. З особистого архіву Шаповалова Є. О. – 2016 р.
6. Протоколи соціологічних опитуваннь мешканців селища Олексієво- Дружківка. З особистого архіву Ларіної О.О.- 2018 р.
7. Результати виборів депутатів ради. Олексієво-Дружківська селищна рада. - [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02815?PID112=51&PID102=386&PF7691=386
8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 710-р- [Електронний ресурс]: Режим доступу - https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-doneckoyi-oblasti-710-120620
9. Статут територіальної громади міста Дружківка. 2018 р. -[Електронний ресурс]: Режим доступу - https://druisp.gov.ua/images/statut/Binder1.pdf
10. Формування й розвиток давньоруської держави. –Історія держави і права України - [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://politics.ellib.org.ua/pages-3842.html
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
