:: LEX :: КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ СУЧАСНОЇ ГРУЗІЇ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 66)

Термін подання матеріалів

14 листопада 2024

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ СУЧАСНОЇ ГРУЗІЇ
 
16.09.2020 10:35
Автор: Ражден Чіхорія, магістр Варшавського університету
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]

На сьогодні грузинське суспільство перебуває на етапі трансформації політичної системи. Цей процес охоплює всі сфери суспільного життя, однак спробуємо зосередитись на його конституційних складових. Впродовж останніх 20 років в Грузії було проведено три контитуційної реформи (2004, 2010, 2017). Найбільш значущі зміни в Конституції були внесені за часів третього президента Грузії M. Саакашвілі. Згідно з Конституцією від 1995 р. Грузія була президентською республікою. Одна особа одночасно виконувала обов'язки як голови виконавчої влади, так і держави.

Зростання корупції в країні призвело до фальсифікації парламентських виборів 2003 р., у яких перемогу здобули пропрезидентські сили, і як наслідок – вибух протестів, які увійшли в історію як Революція троянд. В результаті чинний Президент подав у відставку. Однак, боротьба з корупцією вимагала введення ряду реформ, рішучих послідовних дій, концентрації та централізації влади. 6 лютого 2004 р. були прийняті конституційні поправки, які розширили повноваження Глави держави, надаючи йому всю повноту влади. З одного боку він не виконував функції Голови виконавчої влади, оскільки з'явився Кабінет міністрів, проте зміцнення ролі Президента насправді стали причиною створення суперпрезидентської держави. 

У зв'язку з цим Президента почали звинувачувати у прояві авторитаризму. Подібного типу підозри посилилися після парламентських виборів 2008 р., коли керівна партія Об'єднаний Національний Рух отримала конституційну більшість у парламенті і розпочала впроваджувати в життя виборчу реформу. Здобуття конституційної більшості призвело до дисбалансу влади. Президента критикували за авторитаризм. Зростання незадоволення серед населення спричинило протести, в результаті яких влада запропонувала децентралізацію політичної системи.

У жовтні 2010 р. прийнято поправки до Конституції, які змінили Грузію в парламентську республіку. Метою реформи було применшення ролі президента і зміцнення влади парламенту. Різні політичні сили широко критикували реформу, оскільки в її обговорені не брало участі все суспільство, а ініціатива вийшла згори.

Перемога опозиційної коаліції у парламентських виборах 2012 р. призвела до коабітації президента і прем’єр-міністра. Це співіснування продовжувалось майже рік і завершилось президентськими виборами 2013 р., на яких перемогу отримав кандидат від опозиційної сили.

Після наступних парламентських виборів в 2016 р. керівна партія “Грузинська мрія” отримала більшість в парламенті і розпочала впровадження конституційної реформи, метою якої було завершення переходу до парламентської моделі правління і знівелювання ролі президента. В результаті прийнятих поправок з 2024 р., з моменту набрання чинності конституційної реформи, Президент обиратиметься не шляхом прямого голосування населення, а виборчою колегією з 300 представників.

Конституційні зміни стосувались також і виборчої системи країни. Існуюча змішана система (пропорційно-мажоритарна) була вигідною для кожної політичної сили, яка ставала керівною, оскільки була дієвим механізмом утримання влади. Переломним моментом у розв'язанні цього питання стало підписання 8 березня 2020 р. Угоди між грузинською керівною партією і опозицією щодо внесення конституційних змін у виборчу систему. Відповідно до них на виборах 2020 року до парламенту оберуть 120 депутатів за пропорційною системою та 30 - за мажоритарною. Нова виборча також модель започаткувала зниження виборчого порогу з 5% до 1%. Проте за новим проєктом парламентські вибори, які заплановані на 2024 р. відбуватимуться вже за новою пропорційною системою.

Конституційні зміни в Грузії, за якими ми на сьогодні спостерігаємо, є істотними для подальшого реформування політичної системи в цілому. З одного боку це дозволить інституціоналізувати партійну систему, а з іншого багатопартійність у парламенті може призвести до проблем під час формування коаліційної більшості, і як наслідок може стати причиною частих політичних криз.  

Література:

1. Brodowski J. Gruzja po rewolucji róż: obraz przemian polityczno-społecznych w latach 2003-2018, Kraków, 2019.

2. Chedia B. Constitutional reform in Georgia as a result of its political instability // Central Asia and the Caucasus, 2011, Vol. 12, Issue 2, p.  63-71

3. Gegenava D. Retrospection of the Constitutional Reforms of Georgia: In Search of the Holy Grail // South Caucasus Law Journal, 2017 № 8.

4. Matusiak M. Gruzińskie wybory Między silnym państwem a demokracją, Warszawa: Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia, 2012.

5. Nakashidze M. Sirabidze D. Constitutional reforms on electoral system for consolidation of parliamentary democracy in Georgia // International Comparative Jurisprudence, 2020, Vol. 6 Issue 1, p. 9-27.

6. Żmigrodzki M., Szukalski J. Pozycja ustrojowa Parlamentu Gruzji w latach 1990–2013 // Polityczne Studia Środkowoeuropejskie, 2015, № 1. p.25-49.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ВІЛЬНІ КОРОЛІВСЬКІ МІСТА У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УГОРСЬКОГО КОРОЛІВСТВА (ХІV - початок XVI ст.)
19.09.2020 15:16
СПІВПРАЦЯ УПА ТА АК-ВІН У 1945-1946 РР.
16.09.2020 10:21




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше