Україна, що стала на шлях лібералізації політичного життя та пріоритетності ринкової економіки ще на початку 90-х років після здобуття незалежності, відійшла від радянської командно-адміністративної економіки. Євроінтеграційні процеси вимагають подальшого розширення свободи для вільної від держави економічної діяльності, збільшення впливу громадянського суспільства на державу та обмеження контролю держави із підвищеним захистом прав і свобод людини та громадянина. Незважаючи на всі ці тенденції планова економіка ніколи не відійде в минуле. Незалежно від ступеня лібералізації правових цінностей, зміцнення вільного економічного ринку та зменшення державного впливу на регулювання суспільних відносин в Україні завжди будуть хоча б частково збережені елементи економічного планування, що передовсім мають своє практичне вираження в бюджетних деклараціях (резолюціях) та інших формах бюджетного планування.
Процедура складання та схвалення Бюджетної декларації, що закріплена в статті 33 Бюджетного кодексу України, є надзвичайно важливим завданням для виконавчої та законодавчої влади України, оскільки проголошує економічну програму розвитку держави [2].
У загальній частині Бюджетної декларації на 2020 – 2022 роки зазначено: «На основі досягнутої макроекономічної стабільності Україна вперше цим документом запроваджує повноцінне середньострокове бюджетування на три роки. Перехід до середньострокового бюджетування покликаний посилити бюджетну дисципліну та запровадити проактивний механізм управління бюджетними коштами, який передбачає вчасне прийняття виважених рішень» [1]. Відштовхуючись від цих положень можна зазначити, що Україна вибрала для себе подальший економічний розвиток в сфері бюджетного планування, що базуєтся на середньостроковому бюджетуванню на три роки. Використовуючи досвід європейських держав українські політичні діячі звернули свою увагу на те, що Великобританія, Франція та Швеція використовують саме трирічне середньострокове бюджетне планування, що має певні особливості. На приклад у Франції програмування прогнозних оцінок проводиться циклічно, що покликано забезпечити баланс між споживанням та інвестиційною діяльністю держави. Тож, можна підсумувати – середньострокове бюджетне планування притаманне деяким економічно сильним державам Європи та світу.
Проте чи підійде нам зарубіжна модель економічного планування? Так, на думку політолога Віктора Тарана перехід на трирічне бюджетне планування створює для економіки країни не тільки переваги, але і додаткові ризики, в тому числі фіскальні. У їх числі слабка передбачуваність середньострокових показників інфляції, через політичну та військову дестабілізацію непередбачуване зростання цін і тарифів, курсу гривні, зменшення зайнятості населення. Якщо спрогнозувати ці індикатори не вдасться, середньострокові плани не працюватимуть [3]. Ми можемо додати, що у зв’язку із розвитком сектору ринкової економіки збільшується також і вплив великого бізнесу не лише на місцеву, а й на всеукраїнську економіку, що безпосередньо впливає на збільшення непередбачуваних подій, що будуть суперечити плану, закладеному в Бюджетній декларації. Ці обставини можуть негативно вплинути на політичне та економічне життя українського народу. Невизначеною залишається правова природа Бюджетної декларації як нормативно-правового акту та співвідношення дії її положень з положеннями Закону України про Державний бюджет.
Отже, бюджетні реформи про наслідки яких ми можемо лише гадати неодмінно суттєво змінять умови в яких формується український економічний та політичний клімат на найближчі роки. Перехід від однорічного бюджету до трирічного середньострокового бюджетного плану безперечно вплине на розвиток нашої держави в 20-х роках ХХІ століття, тож першочерговим завданням науковця в цій сфері є вирішення проблеми усунення можливих ризиків, що можуть виникнути при впровадженні масштабних реформувань бюджетної політики та нагадати законодавцю і урядовцю про потребу активного втручання у оперативне вирішення ймовірних проблем, що виникатимуть при впровадженні трирічного середньострокового бюджетування.
Література:
1. Бюджетна декларація на 2020 – 2022 роки [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nizhyn-budget.org/static/file/budzetna-deklaracia-na-2020-2022-roki.pdf
2. Бюджетний кодекс України [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text
3. Таран В.В. Переваги та ризики впровадження середньострокового бюджетного планування [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2203013-perevagi-ta-riziki-vprovadzenna-serednostrokovogo-budzetnogo-planuvanna.html
________________
Науковий керівник: Якимчук Наталія Яківна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри фінансового права Інституту права Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
