Протягом останніх десятиліть Україна проводила реформу, яка стосувалася всіх найважливіших аспектів земельних відносин. Відтак питання юридичної відповідальності за земельні правопорушення залишалося вкрай важливим. Відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення ще більше актуалізує питання юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
Земельне правопорушення можна визначити як винне протиправне діяння (дію або бездіяльність), спрямоване проти встановленого законодавством, порядку використання, охорони та управління землями, а також проти земельних прав та інтересів юридичних і фізичних осіб. За скоєння земельного правопорушення передбачено різні види юридичної відповідальності. Залежно від характеру правопорушення можна виділити кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність за земельні правопорушення. В науковій літературі також триває дискусія щодо виділення земельно-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності за земельні правопорушення. Кожен із цих видів відповідальності має свою специфіку правового регулювання та тенденції розвитку в сучасних умовах.
Досліджуючи кримінальну відповідальність за земельні злочини слід зазначити, що протягом останніх років в Україні спостерігається не тільки їх кількісне зростання, а й істотна трансформація. Якщо на початку історії незалежності нашої держави земельні злочини переважно обмежувалися самовільним зайняттям сусідських земельних ділянок для садівництва або дачного будівництва з метою користування, то сьогодні дані діяння все частіше набувають комерційного забарвлення та характеризуються переважанням у винних осіб корисливої мотивації і ознак рейдерства з використанням різних адміністративних важелів і судових процесів. Суспільна небезпека зазначених посягань посилюється внаслідок причетності до них посадових осіб, що володіють юридичною грамотністю, є професіоналами, що мають різні ділові та інші соціально значимі зв'язки у різних сферах влади і економіки. Відтак специфіка земельних злочинів полягає у їх належності до корисливої, економічної, екологічної та організованої злочинності. Крім того, в діях винних осіб також нерідко присутні і ознаки злочинів корупційної спрямованості, коли мова йде про незаконне відведення земельних ділянок зацікавленим особам в порушення існуючого порядку, а також всупереч забороні про використання даних земель не за призначенням.
В контексті покращення ефективності розслідування земельних злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності вважаємо за доцільне розробити комплексну методику розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням земельного законодавства, що інтегровано передбачає типові моделі злочинної діяльності.
Актуальним питанням адміністративної відповідальності за земельні правопорушення є вкрай низькі санкції. Вважаємо за необхідне збільшити розміри штрафів за порушення земельного законодавства. Крім того, при накладенні адміністративних стягнень за земельні правопорушення варто враховувати вартість земельної ділянки. За допомогою таких змін, тобто через підвищення санкцій, можна забезпечити дотримання земельного законодавства власниками і користувачами земельних ділянок.
Господарська діяльність підприємств, які здійснюють природокористування, подекуди заподіює шкоду навколишньому середовищу. В процесі цієї діяльності здійснюється трудова функція працівників, зусиллями яких реалізуються економічні завдання, що стоять перед суб'єктами господарювання, які є землекористувачами. Виконання вимог земельного та екологічного законодавства забезпечується господарюючими субєктами, які зобов'язані не допускати порушень відповідних приписів з боку своїх працівників. Цілком очевидно, що юридична особа може стати суб'єктом юридичної відповідальності (її певних видів) у зв'язку з порушеннями земельного та природоохоронного законодавства, допущеними саме його працівниками в ході виконання ними своїх трудових функцій. Відтак за порушення земельного законодавства може бути застосована і дисциплінарна відповідальність працівника.
На відміну від інших видів юридичної відповідальності цивільно-правова відповідальність носить компенсаційний характер. Реалізується це за допомогою покладання на заподіювача шкоди обов'язку відшкодувати майнову шкоду за рахунок свого майна. Цим досягається відновлення порушеного становища потерпілого суб'єкта-власника, землекористувача.
Слід зауважити, що на відміну від адміністративного і кримінального законодавства у Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ), як правило, немає чіткого визначення діянь, що тягнуть за собою цивільно-правову відповідальність, а також вказівок. У ЦКУ як підстави відповідальності наводяться такі формулювання, як «невиконання або неналежне виконання зобов'язання», «заподіяння шкоди особі або майну» [1].
Варто наголосити, що Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) містить загальні норми з відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ст. 157 ЗКУ відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами [2].
Нормативно-правове регулювання юридичної відповідальності за земельні правопорушення не можна вважати достатнім. Кількість земельних правопорушень щороку збільшується, а із відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення ця тенденція продовжиться. Для покращення ситуації в дані сфері вважаємо за необхідне посилення державного контролю за використанням та охороною земель, підвищення санкцій за адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин та розроблення комплексної методики розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням земельного законодавства.
Література:
1. Цивільний кодекс України від 16 січн. 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.
2. Земельний кодекс України від 25 жовт. 2001 р. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3-4. Ст. 27.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
