Сучасна цивілістична доктрина перебуває лише на етапі констатації необхідності пояснення феномену нетиповості без вироблення пропозицій щодо його ролі у цивільному праві. Розгляд нетиповості у цьому ракурсі варто пов’язувати як мінімум із двома причинами. По-перше, це інтенсивний розвиток суспільних відносин та завдяки цьому детермінація появи нових або трансформації чи ж навіть видозміни тих або інших об’єктів права. Прикладами можуть стати електронні гроші або «перетворення» Інтернету з технічної мережі на ринок для обороту прав інтелектуальної власності. По-друге, це суперечливість та неоднозначність чинного законодавства, що вливає на розуміння певного об’єкта та його правового режиму. Розмивається поняття об’єкта права і з виникненням таких вельми специфічних об’єктів, як, наприклад, машинно-місце, біржове місце, біоресурси, людські органи та ін. Так, у зв’язку із щільною забудовою в містах та відсутністю вільних місць для стоянок автомобілів і будівництва гаражів стали користуватися великою популярністю місця для автомобілів під багатоквартирним житловим будинком. Власники квартир фінансують і набувають ділянку в підвальному приміщенні, використовувані ними для стоянки автомобіля. Неоднозначним у науці цивільного права віднесення до об’єктів цивільного права та інше, які, як відомо, можуть так чи інакше купуватися і використовуватися. Крім цього, ставиться питання й про віднесення клітин людини до об’єктів цивільних прав. Тобто людські органи, тканини, анатомічні матеріали, будучи лікувальними, медичними засобами, що дозволяють вирішувати проблеми фізичної особи, є тим благом, яке фігурує в правовому середовищі, а тому можуть бути віднесені до об’єктів цивільного права.
Одним із яскравих прикладів неоднозначності є такий об’єкт, як газопровід, для визначення правового режиму якого варто його розглянути крізь призму сутності нерухомості. Магістральні газопроводи є об’єктами, обмеженими в цивільному обороті, оскільки можуть перебувати тільки в державній власності, тобто належати лише певним учасникам цивільного обороту. А яким саме об’єктом є багатоквартирний житловий будинок? Це «фантомний» об’єкт. Як і в прикладі з квартирою, будинок мабуть (візуально) існує, однак правова його приналежність будь-кому і сутність у відриві від інших об’єктів, поміщених в ньому (квартир, допоміжних і нежилих приміщень) залишаються нез’ясованими. Якщо квартири та інші приміщення в будинку є об’єктами права, що належать певним особам, то об’єктом якого права є сам багатоквартирний будинок? І чи є він об’єктом права взагалі, якщо складається з інших об’єктів, без яких він існувати фізично не може? Іншими словами, якщо гіпотетично «витягти» з будинку квартири та інші приміщення, то будинку як такого бути не може ані в фізичному, ані в правовому сенсі. Багатоквартирний житловий будинок не може продаватись, даруватись, тобто він не перебуває в обороті. На багатоквартирний житловий будинок комунального житлового фонду не встановлено право власності, а лише міститься інформація про те, що він враховується на балансі органу місцевого самоврядування. В обороті існують і «негідні об’єкти», наприклад, корпоративні права, які продаються, купуються, успадковуються, закладаються, хоча об’єктами не є. Належним об’єктом у цих випадках повинні виступати правá на частку в статутному капіталі.
Література:
1. Крат В. Нетипові об’єкти цивільних прав // Право України : юридичний журнал. Науково-практичне фахове видання. Спецвипуск / Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України. – Київ, 2010. – № 12. – С. 62-67. – ISSN 0132-1331
________________
Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін І категорії, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
