:: LEX :: ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ОХОРОНИ КУРОРТІВ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ МІСЦЕВОСТЕЙ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 25


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ОХОРОНИ КУРОРТІВ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ МІСЦЕВОСТЕЙ
 
30.09.2008 09:32
Автор: Богатюк Ірина Григорівна, здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України, старший викладач кафедри правознавства ПВНЗ ІЗІТ при НАУ
[Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]
Україна посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем забезпеченості цінними природними лікувальними ресурсами. Однак на міжнародному туристичному ринку національні природні лікувальні ресурси оцінюються як менш привабливі і конкурентоспроможні, ніж в інших країнах, де спостерігається тенденція до посилення ролі держави у забезпеченні розвитку курортів і туризму [2].
Незважаючи на те, що одним із принципів державної політики у сфері курортної справи проголошено раціональне використання природних лікувальних ресурсів, їх належна охорона та сприяння перетворенню санаторно-курортного комплексу України на високорентабельну та конкурентоспроможну галузь економіки [1], сьогодні важко говорити про наявність і реалізацію єдиної державної політики у цій галузі. Практично не розв’язується вкрай актуальна проблема нераціонального та неефективного використання земель оздоровчого призначення і лікувальних ресурсів, де спостерігаються численні порушення земельного й екологічного законодавства.
Така ситуація зумовлена цілим рядом факторів, основними з яких, на нашу думку, є:
- невизначеність напрямів освоєння та розвитку природних лікувальних ресурсів;
- недостатнє нормативно-правове забезпечення сфери санаторно-курортної діяльності та правового режиму земель курортів і лікувально-оздоровчих місцевостей;
- відсутність цілісної та комплексної системи управління і контролю за використанням природних лікувальних ресурсів та земель оздоровчого призначення;
- різне відомче підпорядкування санаторно-курортних закладів та відповідних ресурсів;
- недосконалість організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері діяльності курортів, слабка міжвідомча координація та взаємодія між органами державної влади та місцевого самоврядування.
Відсутність науково обґрунтованих стратегічних орієнтирів в курортній галузі, механізмів комплексного підходу до управління курортною сферою, недостатній державний контроль за раціональним використанням та охороною земель курортів призводять до багатьох негативних наслідків у санаторно-курортній галузі, зокрема, до нецільового використання земель оздоровчого призначення, неефективного користування природними лікувальними ресурсами, внаслідок чого існує загроза їх виснаження і знищення. Таким чином, можна констатувати, що в державі поки що не створені належні умови для реалізації закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, охорону здоров’я, безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище.
З огляду на вищевикладене вважаємо доцільним здійснення таких організаційно-правових заходів:
- розробити і затвердити загальнодержавну та регіональні програми розвитку курортів на перспективу;
- забезпечити нормативно-правовою підтримкою питання порядку використання земель оздоровчого призначення, правового режиму природних лікувальних ресурсів, моніторингу курортно-оздоровчих територій та відповідних ресурсів, спеціальної юридичної відповідальності за правопорушення у цій сфері;
- врегулювати на законодавчому рівні компетенцію органів державної влади різного рівня шляхом внесення відповідних змін до законів України “Про курорти”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших актів законодавства;
- забезпечити створення належних умов для здійснення громадського контролю у сфері курортної діяльності;
- привести у відповідність законодавство України з питань курортно-оздоровчої діяльності до міжнародних норм і стандартів.

Література:
1. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради, 1998, № 38-39, ст. 248.
2. Стратегія розвитку туризму і курортів. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 р. № 1088-р.

e-mail: bogatjuk@i.ua

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше