Законодавство майже всіх країн світу гарантує право на шлюб, однак розбіжності внутрішнього правового регулювання зумовлюють певні колізії в міжнародному приватному праві. Окрім того, збільшення кількості іноземців на території України, привело до росту чисельності родин з різними громадянствами. Економічна нестабільність, військовий конфлікт змусили багатьох українців виїхати закордон, внаслідок чого почастішали випадки утворення сімей з іноземними громадянами і за межами держави. Оскільки випадки присутності іноземного впливу на приватне повсякденне життя українців зростає, то важливим інструментом у вирішенні зазначеної проблеми є належне регулювання міжнародного приватного права щодо інститутів шлюбу.
Сімейні відносини з іноземним суб’єктом є досить поширеними, це призводить під час розгляду справи до колізії двох і більше законів, виникає колізійна проблема. Зокрема, якщо на території України укладається шлюб між громадянином України та іноземцем, то перед самим одруженням виникають таке питання як і за яким законодавством визнається дотримання формальних та матеріальних вимог процедури укладання шлюбу, від наявності котрих залежить дійсність та законність шлюбу.
Складним у сфері регулювання шлюбно-сімейних відносин є визнання розлучення, яке було здійснено закордоном. Таке визнання полягає у поширенні законної сили рішення іноземного суду на територію України, котре може здійснюватися у двох формах – визнання іноземного судового рішення або шляхом легалізації рішення про розлучення, виданого закордоном. Встановлено три вимоги щодо застосування законодавства держави, зокрема: громадянами якої держави є подружжя в момент подання заяви; в установу якої подано заяву за умови різного громадянства заявників; спільного місця проживання осіб із різним громадянством; орган якої порушив справу щодо осіб з різними громадянствами та проживають на території різних держав.
Застосування в різних державах різного правового регулювання до фактично однакових ситуацій є основною підставою для виникнення колізій в шлюбно-сімейних відносинах, що пояснюється різним підходом до закріпленням поняття шлюбу та вимог щодо його дійсності. Основними вимогами є такі: встановлення шлюбного віку; наявність та ступінь спорідненості; добровільна згода; стан здоров’я тощо. Недотримання зазначених матеріальних вимог тягне за собою недійсність укладеного шлюбу. Проте, у законодавстві окремої держави містяться власні вимоги до осіб, а це призводить до неоднакової оцінки таких шлюбних відносин, тобто в одній державі ці вимоги є юридично дійсними, а в іншій – не породжують жодних правових наслідків. Наприклад, щодо шлюбного віку – в законодавстві містяться значні розбіжності щодо даного питання: у Франції для чоловіків – 18 р., а для жінок – 15 р.; в Японії – 18 і 16 р.; в Італії – 16 і 14 р., а в деяких державах взагалі відсутній віковий ценз.
Важливою вимогою у шлюбно-сімейних відносинах виступає взаємна згода, котра є обов’язковою у більшості європейських країнах та США, проте законодавство мусульманських країн не передбачає такої умови як обов’язкової. Зазвичай, за законами таких держав із приматом релігійних постулатів шлюб може укладатися батьками, опікунами та іншими близькими родичами, зокрема як в Ірані, Пакистані та Малайзії.
Отже, зазначені вище розбіжності матеріального права в шлюбно-сімейних відносинах певним чином впливають на розбіжності в колізійному регулюванні даного питання. Відповідно до законодавства іноземних держав форма шлюбу повинна визначатися за місцем його укладення, а матеріальні умови – за особистим законом кожної особи, які укладають шлюб. Для вирішення подібних колізій недостатньо знайти лише колізійну норму та положення в законодавстві, до якого вона відсилає. Важливо передбачити можливість зворотного відсилання та відсилання до третьої країни, з урахуваннях актуальних міжнародних конвенцій та договорів між державами, які в свою чергу регламентують вирішення тих чи інших колізійних проблем.
Література:
1. Воробець Н. А. Колізійне регулювання укладання та припинення шлюбу у міжнародному приватному праві. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/mcnd/article/view/4848
2. Корнєєв Ю. В. Особливості правового регулювання спадкових відносин в міжнародному приватному праві. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/ap_2019_10_60.pdf
3. Чуйко А. О. Правовий механізм розірвання шлюбу з іноземним елементом. URL:http://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/11800/Chuiko_iuf_2020.pdf?sequence=1&isAllowed=y
________________
Науковий керівник: Радчук Олександр Павлович, кандидат юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
