Історія минулого століття характерізується двома грандіозними соціально-політичними катастрофами. Це Перша та Друга світові війни. Перша світова війна, яка принесла горе для мільйонів людей, стала фактично прологом до ще більш масштабної та жахливої трагедії, для Другої світовій війни. Ця світові війна стала не лише трагедією військових дій, вона принесла з собою багато явищ, які були названі на міжнародному рівні злочинами. Безумовно, до таких злочинів проти людства відноситься і факт так званої примусової праці. Економічна доцільність та нехтування елементарними правами людини призвели до того, що в Третій Рейх стали примусово завозити робітників (так званих остарбайтерів) з окупованих вермахтом теріторій. Не минула ця трагедія і колишніх громадян Радянського Союзу.
Теріторія Радянської Української була повністю окупованою, тому проблема остарбайтерів в сучасній Україні стала однією з нагальних проблем в 90-і роки минулого століття. Інший вимір вона отримала з часу зникнення Радянського Союзу зполітичної карти світу, і головним чином з моменту, коли Німеччина та частково Австрія [1] запропонували новим незалежним державам виплатити колишнім остарбайтерам компенсаційні кошти за час проведенний, фактично в рабстві, на примусових роботах в нацистській Німеччині. Для ціє мети був створений в Німеччині фонд "Память, відповідальність, майбутьнє" [2].
За часів існування Радянського Союзу визнання перебування в полоні, або на примусових роботах в Німеччині, могло суттєво зіпсувати карє'ру чи навіть життя людині. Політична ситуація протистояння соціалістичних та капіталістичних країн не дозволяла приймати компенсаційні виплати радянськім громадянам, на зразок того як отримували компенсації, наприклад, постраждалі від нацистів євреї.
Власне тому, проблема остарбайтерів в СРСР розглядалася лише з боку злочинів нацистської влади Німеччини, про персональні компенсації примусовим працівникам мова взагалі не йшла. Тому особистих вражень і спогадів остарбайтерів було не так багато, як можна було сподіватися. Безумовно, виходили збірники спогадів остарбайтерів, матеріали комісій які вели розслідування злочинів Третього Рейху, але певна іделогічна спрямованість цих публікацій значно принижувала їх наукову цінність.
Листи, які надходили до Національного фонду «Взаєморозуміння та примирення», і які по суті були заявами на компенсаційні виплати, одночасно стали і цінними історичними документами. Не володіючи в повній мірі інформацією про виплати та в наслідок свого вже досить похилого віку автори листів досить часто спрямовували їх в адміністрацію Президента України, до Верховної Ради України і лише невелика частина, власне в Фонд. Головним чином в ціх листах знаходилися прохання про допомогу у отриманні грошової компенсації для остарбайтерів [3]. Низка листів несе більш докладну інформацію про те де працював колишній остарбайтер [4], але найбільш цінними та цікавими з історичної точки зору є листи в яких докладно розповідається про особливості життя та праці в неволі [5]. Власне ця остання частина листів і є носієм тих відомостей які і є головною метою дослідження. Безумовно, що і інші листи несуть в собі багато цінної інформаці, наприклад про матеріальний та соцільний рівень життя колишніх примусових працівників в 90-і роки ХХ століття.
Всі листи підлягають веріфікації внаслідок великого часу, що минув з тих пір, але загалом інформація яка наводиться в листах остарбайтерів до Українського Національного фонду «Взаєморозуміння та примирення» є безумовно цінним історичним джерелом про ті нелегкі часи.
Література:
1. https://www.dw.com/ru/%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5% D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BB-%D1%81-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%BC%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8/a-3100104
2. http://ru.claimscon.org/about/history/closed-programs/slave-and-forced-laborers
3. Колекція Українського Національного фонду, справа 04-1998, № 22/64092-20
4. Там само, справа 04-1998, № 081000
5. Там само, справа 04-1998, № 6240
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
