Правова регламентація такої процесуальної дії, як обшук, у кримінально-процесуальному законодавстві України є достатньо детальною та досконалою. Але не дивлячись на це окремі елементи кримінально-процесуальної регламентації вказаної процесуальної дії потребують подальшого вдосконалення.
Так, згідно ч. 4 ст. 234 КПК України, «клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора» [1].
Отже, сторона захисту з об’єктивних причин позбавлена права брати участь у розгляді слідчим суддею клопотання слідчого та прокурора про надання дозволу на проведення обшуку. У задоволенні заяви сторони захисту про ознайомлення із матеріалами справи щодо розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку слідчі судді як правило відмовляють.
Якими б об’єктивними не були причини для обмеження участі сторони захисту у розгляді клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, очевидно, що одна з фундаментальних засад кримінального процесу – «змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості», передбачена ст. 22 КПК України, згідно якої: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом» [1].
Згідно ст. 309 КПК України «Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування», ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не входить до зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті переліків ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню на стадії досудового розслідування і, таким чином на підставі ч. 3 ст. 309 КПК України, згідно якої: «скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді» відповідно є предметом оскарження на підготовчому судовому засіданні в порядку ст. 315 КПК України [1].
Можливий вихід із такої проблемної ситуації автор бачить у необхідності доповнення ч. 1 ст. 309 КПК України пунктом щодо можливості апеляційного оскарженню ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку на стадії досудового розслідування.
Однак, за своїм юридичним змістом апеляційне оскарження істотно відрізняється від судового розгляду слідчим суддею.
Так, апеляційний суд в силу вимог ч. 3 ст. 404 КПК України «Межі перегляду судом апеляційної інстанції» позбавлений можливості досліджувати обставини кримінального провадження, а має можливість лише перевірити правила застосування слідчим суддею норм права [1]. В якості виходу із вказаної ситуації можна запропонувати введення до КПК України механізму повторного розгляду клопотання про обшук у присутності сторони захисту з метою «підтвердження» правомірності надання такого дозволу.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 19.11.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n2186 (дата звернення 10/12/2020).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
