У сучасній науці та практиці не існує чіткого та вичерпного визначення поняття «судово-експертна діяльність», тому сьогодні судово-експертна діяльність у зв’язку із змінами суспільного життя, потребує теоретичного осмислення її поняття, сутності, завдань, визначення напрямів розвитку та удосконалення [1, с. 3]. Основні адміністративні положення судово-експертної діяльності розкриті у Законі України «Про судову експертизу» 1994 року [2]. Закон не містить термінологічного визначення цього поняття, але розкриває його сутність в преамбулі та у окремих статтях. Так, відповідно до преамбули: «цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки» [2]. Ф.М. Джавадов розкриває розуміння судово-експертної діяльності як окремого виду юридичної діяльності, що має особливості, властиві їй як специфічному різновиду діяльності людини. До особливостей цієї діяльності він відносить її правовий характер та окремий суб’єкт, яким може бути судовий експерт [3, с. 14–15]. Жеребко О. І. притримується думки, що під судово-експертною діяльністю треба розуміти виконання конкретною особою покладених на неї законом функцій із забезпечення судочинства [4, с. 153]. На думку Г.О. Стрілець, судово-експертна діяльність – це врегульована законодавством діяльність судово-експертних установ, спрямована на проведення незалежних судових експертиз унаслідок об’єктивного, повного і всебічного дослідження з дотриманням сучасних досягнень науки і техніки, організація роботи судово-експертних установ в цілому і їхніх структурних підрозділів, їх науково-методичне і інформаційне забезпечення, підбір і підготовка судово-експертних кадрів [5, с. 13]. Аверьянова Т.В., Белкін Р.С., Корухов Ю.Г. та Россинська О.Р. стверджують, що судово-експертна діяльність є системою дій і пов’язаних з ними правовідносин, що здійснюються в процесі судочинства уповноваженими органами і особами з призначення, організації і проведення судових експертиз [6, с. 440]. М. Я. Сегай визначає судово-експертну діяльність як діяльність держави, юридичних та фізичних осіб по забезпеченню правосуддя незалежною, об’єктивною та кваліфікованою експертизою, що здійснюється професійними (атестованими) судовими експертами [7, с. 28].
Загалом, аналіз теоретичного підґрунтя показує, що серед науковців виокремлюються дві групи: група вчених, які вважають, що судово-експертну діяльність потрібно обмежувати лише діяльністю, що відбувається лише в межах судово-експертних установ, адже більшість експертиз проводиться саме в спеціалізованих експертних закладах, та інша група науковців, які наголошують на складності внутрішнього змісту та структури судово-експертної діяльності, й тому, додатково відносять до її змісту ще й загальні аспекти діяльності з експертного забезпечення правосуддя.
Література:
1. Чорноус Ю. М., Лопата О. А. Поняття та завдання судово-експертної діяльності у сучасних реаліях. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.- метод. зб. Київ: ТОВ «Кондор-Видавництво», 2016. Вип. 61. С. 3 – 12.
2. Про судову експертизу: закон України від 25 лют. 1994 р. №4038-ХІІ. Відомості Верховної ради України. 1994. № 28. Ст. 232. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 (дата звернення: 17.03.2021).
3. Джавадов Ф. М. Концептуальні основи розвитку судової експертизи в сучасних умовах : автореф. дис. ... докт. юрид. наук. : спец. 12.00.09. Київ, 2000. 30 с.
4. Жеребко О. І. Сутність й зміст судово-експертної діяльності: вітчизняний досвід. Теорія та практика судовоекспертної діяльності: матеріали VIII Міжвідом. конф. (27.11.2019 р.). МВС України, НАВС Навч.-Наук. ІНСТИТУТ № 2. Київ, 2019. С. 150 – 154. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/15297/3/zbirnyk_28112019.pdf (дата звернення: 17.03.2021).
5. Стрілець Г. О. Генезис системи судово-експертних установ в Україні та напрямки їх діяльності : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. Київ, 2009. 10 с.
6. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика : учеб. для вузов. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Норма, 2008. 992 с.
7. Сегай М. Я. Судебная экспертология: объект, предмет, природа и система науки. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: зб. наук.-практ. матеріалів (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз). Харків: Право, 2003. Вип. 3. С. 25–32.
________________
Науковий керівник: Угровецький Олег Петрович, доктор юридичних наук, доцент, заслужений юрист України, перший заступник директора Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»
|